Млин зберігся завдяки тому, що є приватною власністю, закритий та перебуває під охороною | Фото: Василь Фіцак — На Млинівці десь в 1920-30-х роках було чотири водяні млини, які прийшли на зміну дерев’яним, — каже калушанин, дослідник Млинівки і екологічний активіст Василь Фіцак. — Це вже були цегляні на бетонному фундаменті будівлі. Біля млинів зажди було людно. Сьогодні зберігся тільки один з них, і, що важливо, навіть всередині збереглись машини 1930-х років. Потрапивши всередину, наче переносишся в ті недалекі часи. Млин зберігся завдяки тому, що є приватною власністю, закритий та перебуває під охороною. Неподалік є руїни цегляного млина, що згорів. Ось тут пасував би музей млинарства!
Будівля старого млина — триповерхова: на другому поверсі — електрифіковане, більш сучасне обладнання, на третьому — механізми, які приводилися у рух під напором води, інформують ”Вікна”.
Ще один млин колись був розташований біля міського парку ім. Івана Франка у Калуші.
— Спочатку то був млин, а в 1926 році його перебудували на електростанцію. Зараз — в жалюгідному стані, частина будівлі розвалена, щось в пізніші часи добудували. Там було два канали, над ними металеві шлюзи, що опускались за допомогою механізму, так один вже хтось спиляв на брухт, — каже Василь Фіцак.
