Перший із них — Іпатій Гангрський — був єпископом малоазійського міста Гангри, мав дар чудотворення, помер близько 326 року, пишуть ”Вікна”.
Іпатій Руфианський народився у Фрігії, за молодих років лікував хворих з навколишніх сіл, згодом був обраний настоятелем монастиря, заснованого вельможею римського імператора Костянтина Великого — Руфином. Помер близько 446 року. Саме цей настоятель вважається цілителем від безпліддя, оскільки, за переказами, вилікував багато жінок.
Іпатій Печерський жив у XIV ст., був ченцем Києво-Печерського монастиря. Як і попередні святі, міг лікувати. Зокрема, доторком руки виліковував недужих. Слугував преподобним отцям у їхніх хворобах. Похований у Дальніх Печерах Києво-Печерської лаври.