Ілюстрація. Тато весь цей час практично жив у лікарні. Він читав маленькому Войтеку казки Хлопчик народися у січні вагою усього 1 кг, але тільки зараз після того, як виходили маля, медики розказали про це диво спасіння, інформує ТСН.
До шпиталю у Вроцлаві потрапила непритомна пацієнтка з підозрою на смерть мозку. Лікарі дізналися, що у неї рак мозку. І найважливіше — пацієнтка була на 17-му тижні вагітності і серце малюка билося. Лікарі вирішили врятувати дитину і зважилися на ризик. Для цього життя жінки потрібно було подовжити на 2 місяці.
”Вона фактично померла, бо мозок був мертвий, але серце билося. Ми можемо підтримати організм кілька годин, щоб узяти органи як у донора. Але в жінки була жива дитина, тому ми змінили тактику”, — розповідає Анджей Кюблер, голова відділу анастезіології Університетської лікарні Вроцлава.
Анастезіологи, неонатологи, нейрохірурги та гінекологи шпиталю працювали як один механізм. Про спроби врятувати життя ненароджених вони тільки читали у медичній літературі. Кожен день був боротьбою з зараженням і розладами в роботі органів мами
”Щодня приходили до клініки із запитанням – що сьогодні буде? Неонатологи радили дотягти до 30-го тижня. Але це дуже довго, бо в організму не функціонує мозок, і тиск то падає, то піднімається, і міняються функції багатьох органів”, — каже Анджей Кюблер.
Гінекологи поставили мету – продовжити функціонування організму матері хоча б до 25-го тижня вагітності. Це мінімум, коли дитина може отримати шанс жити.
”День за днем, тиждень за тижнем ми спостерігали, як малюк розвивався. І після 25-то тижня зібрали консиліум із питанням, що робити далі. І вирішили якомога довше подовжувати вагітність. Аж на 26-му тижні мені подзвонили вночі й повідомили, що в мами почалися розлади і не можна далі зволікати”, — каже Маріуш Цімер, керівник клініки гінекології Університетського шпиталю Вроцлава. Після кесаревого розтину на світ з’явився Войтек. За його життя лікарі боролися 55 днів, саме стільки минуло від часу, як його мама потрапила до шпиталю. Хлопчик народився вагою усього 1 кг. В цей момент лікарі констатували смерть мами. Тато весь цей час практично жив у лікарні. Він читав маленькому Войтеку казки.
Ще 90 днів хлопчика виходжували в інкубаторі, поки лікарі вирішили – Войтек може жити без препаратів. ”Найважче було навчити хлопчика дихати самостійно. Він був дуже активний і здавалося, що вже можна від’єднувати од апаратів дихання. Але було багато невдалих спроб, і ця боротьба тривала майже 2 місяці, аж поки дитя змогло дихати самостійно”, — розповідає Барбара Кролак-Олейнік, керівник клініки неонатології.
Кілька днів тому хлопчика та його тата виписали з лікарні і вони нарешті вдома. Войтек важить 3 кілограми і у нього все добре, кажуть лікарі. Кожен зі 145 днів, що тато провів у лікарні, далися йому надто тяжко, щоби розповідати про це. Та і часу у нього немає – кажуть медики. Він ростить своє довгоочікуване маленьке диво.
