Завгосп ЗОШ №1 Леся Бортник переконує: у Юрія Дмитровича — золоті руки і на його плечах тримається усе шкільне господарство, інформують ”Вікна”.
— Вправні руки дуже має. Немає такого куточку в школі, якого би не торкнулися руки цієї людини. Напевне, символічно, що ми зараз у музеї старожитностей нашої школи, тому що тут кожен експонат прилаштований руками Юрія Дмитровича, — доповнює Тетяна Бодик, голова профспілки ЗОШ №1
З дитинства чоловікові жилося не з медом. Юрій Боєчко народився у 1936 році у селі Різдвяне (тепер — Галицького району). Коли хлопцеві виповнилося 14 років, сім’ю вивезли на спецпоселення до Сибіру. На збори дали всього дві години.
Уже з 15 років Юрій — працював: спочатку — у лісовій промисловості, а потім здобув професію бульдозериста.
Додому Юрій повернувся лише з матір’ю — батько помер у Сибірі. Чоловік влаштувався на роботу у Калуші.
У Юрія Боєчка — двоє синів та дружина, яка співає у хорі «Доленька». Цього року, попри наполягання колег, чоловік все ж планує залишити роботу.