Коли у часи Другої світової війни Україна опиналась між перехресних вогнів двох могутніх окупантів – Радянського союзу та нацистської Німеччини, почали зникати усі надії на самостійність держави. Саме тоді сотні тисяч патріотів покинули рідні домівки і звичний спосіб життя, щоб перейти у підпілля. Заради незалежності своєї землі вони поставили на карту власну долю, тож і не перебирали союзниками, інформують “Вікна”.
«Вони були готові боротись під яким хочеш ідеологічним прапором, але в ім’я Української держави», – зазначає політвʼязень Юрій Шухевич.
За участь у визвольній боротьбі упівцям загрожували роки таборів суворого режиму чи, навіть, фізична розправа. Тож повстанці добре уміли конспіруватися та призвичаювались до життя у жорстких умовах.
«Є деякі колишні підпільники, які й досі живуть під вигаданими прізвищами. Відомий навіть випадок, коли упівець 20 років переховувався у домівці однієї місцевої мешканки, і лише у 1967 році його таки затримали», – наголошує кандидат історичних наук Андрій Усач.
Разом із тим, багато дослідників зазначають: саме походження терміну «бандерівці», яким повстанців називали і після смерті головного ідейного провідника ОУН, швидше за все, вигадка радянської пропаганди. Самі ж підпільники це слово ніколи не вживали.
«Це було чисто більшовицьке – по аналогії із «мазепинцями». Ми ніколи себе не називали «бандерівцями», – акцентує колишня зв’язкова ОУН Дарія Полюга.
Про феномен українських повстанців у фільмі Тараса Химича «Хроніка УПА. Частина 2» та досі невідомі архівні документи йтиметься сьогодні в «Історичній правді з Вахтангом Кіпіані», яка вийде вийде в ефір о 22:30 на телеканалі ZIK.
