У першу п’ятницю після Великодня християни вшановують чудотворну ікону Богородиці

Цьогоріч 6 травня християни вшановують чудотворну ікону Богородиці "Животворне Джерело". За легендою, в V столітті в Константинополі поблизу так званих "Золотих воріт" був ліс, посаджений на честь Пресвятої Богородиці. В лісі було джерело з цілющою водою. Поступово це місце заросло колючими кущами, а з водойми зробилося болото.

Про це розповідає священик Олександр Кавінський, за словами якого, одного разу воїн Лев Маркел, майбутній імператор, зустрів біля джерела сліпого чоловіка. Бідолаха ніяк не міг знайти дороги додому. Лев допоміг йому вибратися із кущів, вивів на дорогу та посадив у затінку біля дерева. Сам пішов шукати води для сліпого, пишуть ”Вікна”.


Шукав довго, але внутрішній голос йому казав: “Не шукай далеко те, що є поруч”. Потім дивним чином майбутній правитель Візантії підійшов до занедбаного джерела. Бог дав йому знак, що воно чудотворне. Промивши водою з джерела очі сліпому, Лев став свідком чуда — жебрак прозрів.


Згодом Леву з’явилася Богородиця та сказала, що незабаром він стане імператором.


Посівши трон, правитель облагородив святе джерело, обніс його кам’яним кругом і на ньому спорудити храм на честь Богородиці. Для нової церкви був написаний образ “Животворне джерело”. На ньому зобразили Діву Марію з Немовлям над великою кам’яною чашею, що біля водойми. Навколо — хворі люди, які хочуть оздоровитися.


Упродовж століть вода з джерела оздоровлювала і царів, і жебраків. А згодом храм занепав. Його відродили аж у 1835 році. Біля церкви відкрили лікарню та дім перестарілих.


Свято на честь ікони завжди відзначають у першу п’ятницю після Великодня. У цей день біля копії ікони святять воду, а хворі беруть її додому. Нею окроплюють сади й городи та моляться, просячи Бога дати добрий урожай.