Сьогодні — Юрія: гуцули обсипають подвір’я свяченим маком, а бойки спускають з гір вогняні колеса

Шостого травня — свято одного з найшанованіших на Гуцульщині святих Юрія-Георгія, який вважається покровителем худоби. У цей день горяни, дотримуючись прадідівських звичаїв, заворожують худобу від відьом та на майбутнє здоров’я і приплід.
Переглядів: 1309
Колись на Юрія було прийнято вперше після зимівлі виганяти корову на пасовисько

”Свято Юрія дуже давнє, — кажуть етнографи і дослідники Гуцульщини. — Воно, очевидно, має язичницьке коріння і пов’язане із вшануванням бога худоби Велеса, якого пізніше замінив християнський великомученик. Особливо пишно святкують Юрія у карпатських регіонах. Увечері, перед святом, в кожному дворі розкладають ритуальну юріївську ватру, яка має охоронити худобу від відьом, які в цей час мають велику силу”.


За переконанням гуцулів, що для того, аби відібрати в корови молоко відьмі варто тільки здоїти чужу корову напередодні Юрія, і намастити краденим молоком вим’я власної худоби, яка в цього часу стане давати в три рази більше надоїв. Щоб не трапилося лиха, кожен ґазда обсипає подвір’я свяченим маком, а біля стайні розпалює багаття, куди вкидає якнайбільше гілочок колючого глоду. Вважається що цим також можна захистити овець та корів від нечисті, інформують ”Вікна”.


Велику магічну силу мав і попіл із юріївської ватри, який розсівали по пасовиськах, щоби корови і вівці, споживши звідти сіна, “множилися як попіл”.


На Бойківщині, щоб повиганяти всіх відьом, спускають з гір вогняні колеса. Місцеві хлопчаки заздалегідь збирають хмиз і зносять на найвищу гору в селі, аби розпалити вогнище. Потім кидають на нього колесо і чекають поки воно запалає. Коли стемніє, колеса штовхають вниз. Дівчат та жінок на гору не пускають. На світанку люди вирушають збирати росу, яка, за повір’ями, теж має надзвичайно цілющі властивості, особливо вона допомагає при різноманітних очних хворобах. Господині йдуть до стаєнь та годують худобу посіченими жовтими квітами (“юр’ївками”), а сіно посипають сіллю, яку ще на Благовіщення закопали в мурашник. Вим’я кожної корови і вівці змащують посвяченим на Великдень маслом або салом та дуже ретельно доять, бо стільки здоїш на Юрія, скільки матимеш цілий рік.


У той час, як жінки пораються біля своїх Ласок і Красуль, чоловіки малюють дьогтем хрести на дверях стаєнь. Це ще один додатковий захист від відьом. Після доїння уся сім’я збирається до церкви, де відправляються служби Божі за здоров’я худоби. І дуже дивно буває, коли священник у благальній частині Літургії замість людських імен зачитує Зіронька, Чорнява, Голубаня.


А ще колись на Юрія було прийнято вперше після зимівлі виганяти корову на пасовисько. Перед виходом зі стайні кожній корові на роги ставлять вінок. Це обрядове дійство пов’язане з тим, що корову у вінку влітку не зачепить жоден звір. Виганяють худобу посвяченою перед Великоднем вербою.