”Із давніх-давен ще наші предки, користувалися не лише цвітом, але корою, листям та плодами каштана, — каже народна цілителька Оксана Масляк. — Отже, каштан допомагає подолати варикоз, тромбоз, атеросклероз, знижує підвищений тиск, зменшує запалення та біль у суглобах, має кровоспинну, протизапальну та знеболювальну дію”.
Цілителька каже, що, найкраще зривати цвіт безпосередньо в активний період цвітіння, тобто в травні. Рвати варто зранку або ввечері, коли на дереві є роса. Таким чином, за словами пані Оксани, ви завдаєте найменше шкоди дереву і тому цвітові, який через росу ще певний час буде у так би мовити природному стані.
Коли роса висохне і цвіт ледь-ледь почне прив’ядати, треба обірвати його з гілочок, розкласти тонким шаром на білу тканину та сушити протягом дня під прямим сонцем, згодом — уже десь під навісом ще з три-чотири дні. Але обов’язково надворі, а не десь на горищі. Щоправда, коли немає теплої погоди, то сушити можна і там.
”Слід пам’ятати, що цвіт, який зірвано зі звичайних міських каштанів чи дерев, що ростуть у парку, краще не брати для лікування, бо на них зазвичай є чимало швідливих речовин та міроелементів”, — акцентує вона.
До речі, можна використовувати не лише сушені квіти каштана, але й сік із них. Його вкидають у звичайну м’ясорубку та вже з перемеленої речовини відтискають сік, який можна навіть консервувати, як будь-який інший сік. До цього соку можна додати трішки спирту або меду чи цукру. Така лікувальна консервація може зберігатися протягом року і в будь-яку пору допомагати при набряках, зменшувати біль, розріджувати кров. На основі каштанового цвіту роблять настоянки, мазі та відвари.