«Якийсь відставний солдат з Тульської губернії любив оковиту. І пив так, що пропив усе. Та ще й, на горе, його спаралізувало. Тоді він побачив сон неначе приходить до нього старець та й каже: «Іди в Серпухов, під монастир, там в Георгіївському храмі є ікона Божої Матері «Невипивана Чаша», відслужи перед нею молебень і будеш здоровий і душею і тілом». Але п’яниця не пішов у Серпухов, тому що не знав, як дістатися туди з хворими ногами і без грошей. Тоді старець явився йому вдруге і втретє і вже настільки грізно зажадав виконати його наказ, що селянин таки подався до Серпухова. Йшов на колінах. По дорозі йому трохи полегшало, і він зміг дійти до монастиря», — розповідає священик Валерій Ващук.
Прийшовши до обителі, він розповів про свої сни послушниці Захарії і попросив відслужити молебень Матері Божої перед іконою «Невипивана Чаша». Але в монастирі ніхто не знав про такий образ. Тоді хтось згадав, що в проході з Георгіївського храму на дзвіницю висить ікона, на якій є зображення чаші. Знявши цей образ, черниці з подивом виявили, що на його зворотному боці дійсно є напис «Невипивана Чаша».
Помолившись, солдат справді одужав. З того часу всі, хто страждав від пияцтва почали молитися перед іконою та отримували зцілення.
На жаль, у 1929 році Нікольський собор, де зберігалася ікона, був закритий і всі його святині спалені на березі річки Нари. Ікона з зображенням образу Божої Матері «Невипивана Чаша» безслідно зникла. Наразі є два чудотворних списки зі святого образу, які знаходяться в Серпухові у Висоцькому чоловічому і Введенському Владичному жіночому монастирях. В останньому новостворений список з чудотворної ікони був Освячений 6 травня 1996 року.
Молитва перед іконою «Невипивана Чаша»
О, багатомилостива Владичице! До Твоєго заступництва нині прибігаємо, молінь наших не презри, але милостиво почуй нас: жінок, дітей, матерів, і тяжкою недугою пиятики одержимих, і ще заради від матері своеї - Церкви Христової і спасіння відпадають, братів, і сестер наших зціли. О, милостива Мати Божа, торкнися сердець їх, до о стриманості приведи їх. Моли Сина Свого, Христа Бога нашого, нехай простить нам гріхи наша і не відверне милості Своєї від людей Своїх, але нехай укріпить нас у тверезості. Прийми, Пресвята Богородице, молитви матерів, про дітей своїх, які сльози проливають, дружин, про чоловіків своїх, і всіх нас, що до ікони Твоєї припадають. І нехай прийде цей голос наш, молитвами Твоїми, до престолу Всевишнього.
