Авторка — австрійська письменниця й журналістка Елізабет Фрейндліх — як репортер була присутня, в тім числі, на судових процесах у Мангаймі й Відні проти гестапівців, які здійснювали екзекуції єврейських мешканців Станиславівського округу, зокрема Станиславова й Надвірни, інформують ”Вікна”.
Розділ книжки, який висвітлює події у Станиславові 1941–1943 роках, написаний на основі матеріалів згаданих процесів: за свідченнями людей, які пережили ці події, безпосередніх виконавців екзекуцій та інших свідків масових убивств у Станиславові.
Проте, подаючи історичний контекст жахіть, що відбувалися в Східній Європі 1941–1945 років, Елізабет Фрейндліх, яка симпатизувала лівому руху й не була фаховим істориком, допускається чималої кількості неточностей і помилок. Велику їх частину спростовує у передмові до цієї книжки Ярослав Грицак. Через мовний бар’єр українські історики довго були позбавлені можливості озвучувати в європейському контексті своє осмислення Катастрофи.
Отож, мета цього видання — не лише повідомити читачам про жахливі події, які відбувалися на наших теренах, але й дати українським історикам можливість довідатися, як західні автори розглядають роль українців в історичних подіях. А ще — уможливити українським фахівцям полеміку із західними колегами щодо суперечливих тез, які в німецькомовному світі вважаються хрестоматійними.
З німецької переклала Галина Петросаняк.