Впровадження рішень, які запропонували прикарпатські науковці, дозволить отримати еколого-економічний ефект у розмірі бі Вдруге за 70-літню історію існування ІФНМУ став лауреатом однієї з найвищих нагород у країні – Державної премії України у галузі науки і техніки за видатні наукові дослідження, які сприяють дальшому розвитку гуманітарних, природничих, технічних наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі, інформують ”Вікна”.
Масштабну наукову розробку, пов’язану з впливом екологічних чинників на здоров’я людини, ініціювали та очолили науковці ІФНМУ, однак робота об’єднала в собі й дослідження фахівців Державної комісії України по запасах корисних копалин та інших українських вишів, зокрема Дніпропетровської медичної академії, Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка.
Тож до авторського колективу увійшли: доктор медичних наук, завідувач кафедри Дніпропетровської медичної академії Елеонора Білецька, доктор біологічних наук, завідувач кафедри Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Григорій Шматков, доктор технічних наук, завідувач кафедри Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Ярослав Семчук, доктор хімічних наук, завідувач кафедри Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка Веніамін Соловйов, кандидати економічних наук, доценти Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка Світлана Онищенко і Марина Самойлік, доктор геолого-мінералогічних, географічних та технічних наук, голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Георгій Рудько.
У роботі розв’язана важлива соціально-економічна та екологічна проблема — забезпечення екологічної безпеки у екологічно кризових регіонах України. Для вирішення цієї проблеми здійснено районування території за екологічними ризиками виникнення певних захворювань та розроблено стратегію, тактику і технологію формування оптимізаційних заходів з метою зменшення негативного впливу геологічного середовища на здоров’я людини.
Узагальнені результати багаторічних досліджень умов та масштабів впливу техногенних чинників на довкілля у Придніпровському та Калуському техногенно-навантажених регіонах, що призвело до формування зон екологічного лиха.
«Розв’язано завдання щодо створення системи боротьби із соціально-вагомими екологічно обумовленими захворюваннями, зокрема встановлено високі кореляційні зв’язки між екологічними забруднювачами та різними захворюваннями населення, – розповідає завідувач кафедри онкології ІФНМУ Анна Крижанівська. – Окрім цього, створено систему вирішення низки проблем у сфері поводження з твердими відходами, спрямовану на мінімізацію екологічних збитків та ризиків у даній сфері. Впровадження технічних, медико-екологічних, медико-геологічних, соціальних та еколого-економічних рішень дозволять отримати еколого-економічний ефект у розмірі більше одного мільярду гривень щорічно».
Варто нагадати, що першу Державну премію України у галузі науки і техніки медуніверситет отримав у 1992 році за розробку лікарського препарату «Уролесан». Засіб у 1976 році синтезували професори Франц Мамчур та Євген Нейко.
