Калушанин написав пісню “Сивий туман”, коли побачив в госпіталі бійців без ніг

Гала-концерт фестивалю пісень, народжених в АТО, об’єднав у Дніпрі 20 виконавців зі всієї України. Участь у фестивалі взяв і калушанин — почесний громадянин Калуша, депутат районної ради, комендант калуського наметового містечка на Майдані, учасник бойових дій Іван Стратієнко.
Переглядів: 650
Калушанин присвятив пісню “Сивий туман” юним інвалідам російсько-української війни

— Коли я ще був у зоні АТО, до мене зателефонував представник з Дніпропетровської ОДА. Він зазначив, що саме переглядав в мережі Інтернет відеокліп на мою нову пісню “Сльози серця” та поцікавився, чи можна її використовувати для показу на телебаченні, “крутити” на радіо тощо. Я, звісно, відповів, що “так”, бо пісня створювалася не як бізнес-проект, а була написана для бійців в окопах, — розповів «Вістям Калущини» Іван Стратієнко.


Іван Стратієнко каже, що навіть не пам’ятає, як написав «Сльози серця»:


— Вона просто з’явилася в моїй голові. Це було в серпні 2015 року, після важких боїв під Гранітним Волноваського району (а вже з вересня оголосили чергове перемир’я). Першими пісню почули мої побратими — бійці 72-ї механізованої бригади. Вони і придумали назву — “Сльози серця”. Опісля я вислав пісню Андрію Сімківу, який зробив аранжування (студія запису “Квінта Рекордс”). А як мені було приємно, коли, вийшовши на сцену у Дніпрі, у залі побачив хлопців зі штабу нашої бригади. Я вийшов, вони встали із прапорами, а мене сльози починають душити, співати не можу. Ледь втамував емоції.


Не так давно калушанин записав пісню “Сивий туман”.


— Коли я був волонтером, в одному із госпіталів побачив двох хлопців — 19 і 23 років. В одного не було ніг, в іншого — ноги і руки. Й обоє були сиві-сиві, — згадує Іван Стратієнко.


Як повідомляли “Вікна”, пісня “Сльози серця” калуського “майданівця” та добровольця АТО Івана Стратієнка надихає бійців на фронті.