Андрій Кирилюк побував на всіх гарячих точках Луганської області. Потрапив у 59-й мобільний госпіталь у відділення підсилення медичних підрозділів, яке не мало постійного місця дислокації. Частину часу проводив у госпіталі, де виконував роботу лікаря-стоматолога та щелепно-лицевого хірурга, решту часу займала робота на пересувному стоматкабінеті (ПСК). На ньому разом з іншими лікарями об’їздили всю Луганську область, надаючи необхідну допомогу воякам та за можливості цивільному населенню, інформують ”Вікна” з посиланням на Івано-Франківський національний медичний університет.
Андрій Кирилюк відзначає катастрофічну ситуацію в плані стоматологічного здоров’я бійців, що є наслідком незадовільної роботи військово-лікарських комісій при військкоматах.
«Люди призивались за повної відсутності зубів та адекватного протезування, з гострими вогнищами інфекції, що є грубим порушенням всіх нормативів, – каже лікар. – Потрапляючи до війська такий боєць не може в повному обсязі виконувати свою функцію, а в подальшому і взагалі випадає з його лав для лікування. Це системна проблема, яка в масштабах всієї армії впливає на боєздатність нашого війська».
За рік роботи ПСК було проліковано близько 2500 військових. Медик наголошує, що саме завдяки колегам зі стоматологічного факультету ІФНМУ пересувний стоматкабінет був повністю укомплектований.
До участі в АТО Андрій Кирилюк спеціалізувався на ортодонтії, однак на передовій довелося опанувати терапевтичну і хірургічну стоматологію.
«Там ти робиш усе, – розповідає медик. – Наступного ж дня після прибуття на фронт ми з колегою шинували переломану щелепу, а вже зовсім незабаром довелося вскривати флегмони, абсцеси, діставати осколки і проводити хірургічну обробку ран щелепно-лицевої ділянки. Спершу було страшно, однак іншого виходу немає – треба рятувати людину. Допомагало те, що поруч були досвідчені анестезіологи та хірурги загального профілю, в яких завжди можна було отримати професійну пораду».
Андрій Кирилюк зауважує – незважаючи на те, що Українська військово-медична академія щорічно випускає спеціалістів, серед яких чимало військових хірургів-стоматологів, на всю Луганську область чомусь не було жодного.
Медику чи найдужче запам’яталося, наскільки щиро вдячними були бійці за те, що їх лікують:
«Коли людина роками збиралася до стоматолога, проте в неї не було на це коштів, а в армії її пролікували, зробили реставрації з хороших матеріалів, і все безкоштовно, багато хто не вірив. Приносили сувеніри з вирізьблених гільз та використаних боєприпасів. Це все, чим можуть тобі віддячити на «передку», і це надзвичайно приємно. В такі миті розумієш, що виконуєш справді важливу роботу».
