Ми звикли сприймати Грузію мало не як еталон успішних реформ, що може бути взірцем для України. Ефективне подолання корупції, оптимізація державного управління, дерегуляція економіки та наповнення державного бюджету – те, в чому кавказька держава суттєво перевершила сусідів по пострадянському простору. Проте, придивившись ближче до сьогоднішньої ситуації в Грузії, можна констатувати, що наші країни різняться дедалі менше. Яскравим свідченням цьому стала співпраця з Європейським Союзом після впровадження зони вільної торгівлі, інформують ”Вікна”.
Чому Грузії поки що не вдалося
Із 2004 року Грузія піднялась із 133 на 48 місце за рівнем несприйняття корупції в рейтингу Transparency International. За показником ВВП на одного мешканця з розрахунку паритету купівельної спроможності Грузія стоїть не набагато вище за корумповану Україну – 9162 долари проти наших 8665. Грузинський ларі, як і українська гривня, зазнав девальвації 2014-2015 років. Попри економічне зростання, Грузії ще далеко до того, щоб подолати бідність.
Однією з головних причин цього є велика кількість кредитів, узятих для втримання економіки та проведення якісних перетворень у міжнародних фінансових інституцій.
Інша причина – неефективність грузинської економіки. Грузія – промислово-аграрна країна, що постачає закордон здебільшого сировину (нафтопродукти, залізну руду, феросплави, кольорові метали, мінеральні добрива), продукти харчування і напої (горіхи, фрукти, вино та мінеральні води).
Третя причина гальмування економічного, як і політичного розвитку Грузії – напружені стосунки з Росією.
Асоціація по-грузинськи
Як і Україна, Грузія протягом понад десятиліття декларувала безальтернативність європейського курсу розвитку. Розпочавши домовленості щодо Угоди про асоціацію на рік пізніше, Тбілісі спромігся обігнати Київ. Експерт інформаційної платформи Europe for Georgiа Зураб Модебадзе пояснює це тим, що Грузія мала кращі передумови: сильну вертикаль влади, успішні базові реформи в управлінні та дерегуляції ведення бізнесу, проведені інституційні та законодавчі зміни для фактичного використання переваг ЗВТ. Тимчасове застосування зони вільної торгівлі між Грузією та ЄС розпочалося з 1 вересня 2014 року, а 1 червня 2016-го угода остаточно набула чинності.
Зона вимушеної торгівлі
Зураб Модебадзе наголошує, що експорт товарів із Грузії до ЄС незмінно зростає з 2012 року, як зростав і до кризи 2009-го. Це, на його думку, ще один доказ слушності європейського політичного вибору та видимої вигоди від впровадження ЗВТ.
Проте і визнає, що головного завдання – економічної переорієнтації фермерських господарств – Угода про асоціацію сама по собі не вирішила. Більшість людей, зайнятих в аграрному секторі, досі працюють на експорт до Росії або плекають надію на швидке потепління стосунків із Москвою. Зростання експорту на Захід зумовлене зростанням обсягів виробництва тих підприємств, які й раніше продавали свою продукцію до Європи: машинобудівних, нафтопромислових та металургійних.
Детальніше про те, що вдалося зробити Грузії зі своєю економікою – у публікації Каналу 24