Суть змагань – за відведений час здолати дистанцію і взяти якомога більше контрольних пунктів, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу Gorgany Race.
До дня змагань, ніхто не знає маршруту. Лише за дві години до старту, організатори роздають карти з маршрутом дистанції. Так учасники класу “спринт” за добу мали пройти більше 60 км, “трек” – більше 90 км за 30 годин, велосипедисти за 30 годин мали здолати близько 130 км велосипедом і 30 км пішки, а ті, хто змагався у класі “півспринт”, за 12 годин повинні були здолати більше 40 км.
Загальний призовий фонд цьогорічних змагань становив 137 тисяч гривень.
Роман Чепіль, керівник дистанції та суддя змагань жартує, що найбільше на маршрут “нарікають” велосипедисти, бо їм доводиться часто тягати свого двоколісного.
“Нічого не зробиш – такий непростий і недоступний регіон Ґорґан, і на ровері доволі непросто”, – каже Чепіль і додає, що загалом задоволений перебігом змагань.– Учасники фінішували і дякували за маршрут – це головне”.
Між самими учасниками думки про складність дистанції розділились.
Андрій Зуєв з команди “Мультифрукти”, яка зайняла третє місце у класі “спринт”, каже, що йому було замало контрольних пунктів, хоча хлопці не взяли останнього.
Натомість Андрій Ткач, який бере участь у змаганнях вшосте, і на ювілейних виборов 2-ге місце, розповідає, що маршрут не є таким однозначним.
“Треба чітко продумати як долати дистанцію, адже є багато різних варіантів. Ґорґани – це той масив, де можна розігнатись в плані орієнтування, і під час змагань пережити неймовірні відчуття. Буденні проблеми відходять на другий план, і часто не так важко фізично, як психологічно, особливо, коли треба іти вночі, а ти виснажений, хочеш спати, проте мусиш думати, планувати, аналізувати, приймати рішення і боротися зі втомою”.
У перегонах на думку, Андрія важливий командний дух, аби команда думала та ішла синхронно.
Учасник команди-переможця “Ушльопок і Тарапунька” класу “трек” Андрій Ткачук виграв змагання вперше, а його напарник Дмитро Джміль здобув першість уже п’ятий раз. Андрій каже, що давно мріяв виграти Gorgany Race.
“Це моя третя участь у змаганнях. Першого разу моя команда зійшла з дистанції, наступного року ми вибороли третє місце, ну і нарешті цього року перемога”.
Найбільше переможцеві запам’ятався перехід із 21 контрольного пункту на 9.
“Це була гора, на яку нам довелось майже повзти. Я думав, що ці 1,3 км не закінчаться ніколи”, – з легкістю та усмішкою розповідає Андрій Ткачук.
Загалом на ювілейні Gorgany Race на старт вийшло 226 команд і 527 учасників. Лише п’ятьом командам вдалось взяти всі контрольні пункти.
Підсумовуючи змагання, організатор та засновник Gorgany Race Андрій Бандрівський зазначає:
“Якщо хочете швидко зробити себе на 100% щасливим, то візьміть участь у Gorgany Race: 30 годин пригод і повна нірвана гарантована. Побічний ефект – на фініші моментально хочеться спати. Якщо пропустили перегони – не сумуйте. Альтернативних варіантів є багато: похід на гору Латундр, зустріч заходу сонця на горі Буштул, подорож у Індонезію, Непал або Перу, чи ще будь-що схоже. Основне – аби було бажання”.