Щороку жителі західної України страждають від повеней. Нелегальний видобуток піску і гравію одна з причин потопів, оскільки руйнується берег водойм. Гравій в Україні крадуть тонами, домовляються з представниками влади, а ті просто закривають очі. Крадуть з року в рік просто на очах у місцевих жителів. Не рідко й самі селяни виходять на полювання за шутром. Адже дохід з кожної вантажівки – тисяча гривень. Упродовж дня можна вивезти від десяти до 50 вантажівок, інформують ”Вікна” з посиланням на сюжет Факти.ictv.
“Площа кар’єру неподалік Надвірної понад чотири гектари. Він розміщений у руслі річки. І це не лише знущання над природою, це порушення закону. Там був старий карєр, якщо ми бачим метрів за 75. Було старе, тут вже нарито нове. Повністю новий нарили”, — каже журналіст Євген Гапич.
Поділу між прибережною зоною Бистриці Надвірнянської та кар‘єром «Родовище-Тарновецьке» не існує. Усі працюють пліч-о-пліч. Різниця в об’ємах видобутку.
19 років тому на цьому місці видобувні роботи вело ТзОВ «Надвірнянський кар‘єр Карпати». Кілька років тому виробництво зупинили. Зараз орудує інша фірма
Євген Гапич провів власне розслідування. Запевняє, підприємство працює незаконно: вийшло за межі кар’єру та немає спецдозволу на видобуток корисних копалин. А це головний документ для роботи такого підприємства.
Тим часом Державна служба геології та надр України відповіла на запит журналіста. Підтвердила, підприємство незаконно добуває гравій.
Юрист підприємства повідомив, що документ купили разом із підприємством.
Упродовж доби з кар’єру вивозять щонайменше 40 вантажівок з гравієм, обєми видобутку вимірюються у сотнях кубометрів шутру.
А це село Воскресинці Коломийського району аби зберегти оселі від наслідків великої води тут проводять руслорегулюючі роботи — 1600 метрів стрімкого Прута зміщують у бік.
На ділянці руслоочисних робіт навантажувачі нерухомі. За кілька сотень метрів працівники того ж таки підприємства працюють. Копачі забирають цінну породу не з ділянки, де має бути нове русло, а з дамби, яка в майбутньому мала б утримувати береги гірської ріки.
”Проектні роботи мають проводитись буквально метрів 200 звідси. Якщо від мене прямо дивитися, то метрів 50, там закінчується межа прокопу, а це справжнє вибирання шутру, але знову ж під виглядом руслоочисних робіт. Виїжджають вантажівки, які мають усі накладні на перевезення вантажу, ніби це все законно” , — розповідає журналіст.
Упродовж п’яти років обласне управління водних ресурсів затвердило 43 об‘єкти для проведення руслоочисних робіт. Роботи завершили лише на семи. Підприємці вщент вигрібають гравій, потім розривають угоди. Це ще один начебто законний спосіб забору гравію. Ні екологічна інспекція, ні облводресурси і навіть фірми - виконавці відповідальності за невиконані роботи не несуть.
“Сільський голова укладає договір. Бачить, що підприємець порушує, не виконує умови договору, вийшов за рамки договору, він просто розриває договір. Він має право згідно порядку там пункт 8 здається, розірвав договір і все і на цьому закінчилась недобросовісність підприємця”, - повідомляє Роман Михайлюк, начальник Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів.
З початку року з приводу незаконного забору гравію поліцією відкрито дев’ять кримінальних проваджень. Вперше спіймають на гарячому - 170 гривень штрафу, максимальне покарання – вісім тисяч або тимчасовий арешт спецтехніки. Тоді як заробіток з кожної вантажівки – тисяча гривень, їх вивозять десятками. Щомісяця у кишенях бізнесменів осідає понад 700 тисяч гривень. Вигідна справа, а надто – коли працювати без будь-яких дозволів і сплати податків.
