На Прикарпатті в нацпарку «Гуцульщина» під виглядом сухостою масово вирубують живі дерева

Згідно з указом президента від 2002 року, територія національного природного парку «Гуцульщина», що на Косівщині, становить 32 тисячі гектарів земель, покритих лісом.
Переглядів: 368

Цю зелену зону створили спеціально для того, щоб охороняти карпатські праліси від вирубування і сприяти розвиткові туризму у регіоні. Утім впродовж років насаджень у заповіднику лише катастрофічно меншає, інформують ”Вікна” з посиланням на Zik.


«Під виглядом санітарно-вибіркової рубки, знищують здорові дерева – вирубуються сироростучі екземпляри ялиці білої, які ще могли жити багато років. Вони могли бути окрасою, бо це є екологічна стежка на гору Клифу. Натомість тотально знищили ліс», – розповідає лісничий Кутського лісгоспу Петро Пліхтяк.


І це все при тому, що на вході в ліс з села Пістинь у НПП «Гуцульщина» височіє справжній сухостій – висохлі, виснажені короїдом дерева.


«Та деревина вже мертва, відпрацьована короїдами. Вона в стадії загнивання. Якщо ще постоїть, її просто зламає вітер. Коли сухостій був ще свіжим, його можна було продати за дорожчими цінами, а ще трохи – і взагалі стане непригідним для дров», – зазначає лісничий.


Тим часом місцеві активісти розповідають: ситуація з вирубуванням здорового лісу, значно трагічніша на території Шешорського лісництва, яке теж входить до НПП. Там дерева нищать високо в горах, тож проконтролювати беззаконня значно важче.


«Санітарні рубки приносять дуже велику шкоду, бо на них не встановлюються ліміти. Під виглядом сухостою можна вирубати всі Карпати», – каже депутат Косівської райради Петро Іванишин.


Зараз на території безліч галявин, де ще торік росли дерева. Тепер ж лісосмуги перетворились полігони для ожинників.


«Нацпарк не є користувачем чи власником землі, тому всю свою господарську діяльність він мав би погоджувати із лісгоспом. Натомість сам господарює, через наукову раду проводить усі рубки і ми бачимо результати цих оздоровчих заходів», – обурюється Петро Пліхтяк.


У свою чергу один із екс-депутатів Косівської райради, який колись і голосував за створення «Гуцульщини», Ігор Яківчук каже, що на початках ідея здавалася хорошою, та й у Європі схожі парки дуже популярні. Втім із «Гуцульщиною» вийшло все не так, бо її межі ще і досі не узгоджені. Звідси і зловживання природними ресурсами.


«Більшість громад так і не дали погодження. Як може бути парк створений на площі 32 тисячі гектарів, коли не було первинних документів до кінця доведено? Це помилка», – наголошує Ігор Яківчук.


Однак в. о. директора парку Василь Пророчук таки управляє Гуцульщиною на 32 тисячах гектарів. І наукова рада, головою якої є саме він, визначає, що можна рубати у природоохоронній зоні.


«На перше півріччя заплановані санітарні заходи на вирубку більше чотирьох тисяч кубічних метрів деревини, а це десятки гектарів оголених площ. Це рахується в них нормально і по закону», – спалахує депутат Косівської райради Петро Іванишин.


Лише у травні цього року на території НПП «Гуцульщина» СБУ, спільно з екологічною інспекцією, виявила незаконних вирубок на понад 400 тисяч гривень. Та у парку запевняють: про половину вирубаного самі поспішили заявити правоохоронцям.


«Нічого страшного тут немає, бо кругом люди – десь хтось собі рубає. На 200 тисяч гривень ми самі знайшли лісопорушеннь і подали матеріали у міліцію», – каже Василь Пророчук та додає, що все, про що розповідають активісти – дезінформація, мовляв, це саме вони вирубують ліси.


Та як би там не було, сам  пан Проропчук обов’язково подаватиме свою кандидатуру на посаду директора парку, каже: вже і з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком порозумілися – той оцінив його роботу.

«Він розібрався, подякував мені за роботу. Сказав, що буде оголошено конкурс і щоб я подавав свою кандидатуру. Хотілося б бачити, хто мені складе конкуренцію, адже я віддав цій справі 14 років», – каже пан Пророчук.


Наразі матеріали справи СБУ подала в прокуратуру. Там відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного вирубування лісу. Тим часом документи на посаду директора НПП «Гуцульщина» усі охочі моги подати до 20 червня. З неофіційних джерел «Погляду на тиждень» стало відомо, що членам конкурсної комісії при Мінекології, яка має обрати директора, платять не одну тисячу доларів, аби ті проголосували за потрібну кандидатуру.