Історії про портсигар і вбивство: Учасники “Станіславського феномену” розповіли, з чим новим приїхали до Франківська

Сьогодні, 6 червня на території палацу Потоцьких представили липневих резидентів "Станіславського феномену".
Переглядів: 764
На території палацу Потоцьких представили липневих резидентів "Станіславського феномену". | Фото: blitz.if.ua

В самий розпал літа до Франківська в пошуках музи приїхали двоє молодих авторів з Києва і Полтави Катерина Гладка та Олександр Коба, інформують ”Вікна” з посиланням на Бліц-інфо.


Як розповів ініціатор проекту письменник Василь Карпюк, цього року свої твори подала рекордна кількість бажаючих — 79 молодих письменників. Саме з них обрали два найцікавіші, чиї автори місяць будуть набиратися натхнення в Івано-Франківську і творити.


За словами молодих письменників вони у Франківську лише тиждень проте уже відчули особливу енергетику міста і людей.


”Івано-Франківськ має магічну властивіть, адже часто коли людей запитуєш чому вони їдуть сюди, немає чіткої відповіді. Є якась сила яка сюди притягує і ця сила називається люди. За цей короткий час відколи ми приїхали сюди у нас вже виникло безліч ідей”, — розповіла Катерина Гладка.


Окрім вражень про Івано-Франківськ, учасники “Станіславського феномену” поділилися творчими планами на цей місяць.


Зокрема, Олександр Коба розповів, що почав роботу над книгою про портсигар, який мандрує від часів Першої світової війни до сьогодення.


”Таким чином я розповідаю історії цілком різних людей: військових, проституток, психіатрів. проте розповідь іде не в призмі історичного довідника а в призмі того як ці люди бачили свою епоху і ті події, які відбувалися. Паралельно з історіями людей портсигар розповідає історії цигарок різних епох. Я старався підняти документи, які цигарки в який період курили, щоб ця історія дихала життям. Цікавий момент, що ті корпорації цигарок, які сьогодні працюють вони завдячують своєю появою світовим війнам.  Бо вони там зробили собі величезну рекламну розкрутку. Тому я зараз задаюсь питанням: ми палили на фронті бо це настільки стало звичним з часів Першої світової, чи ми палили бо це була така психологічна необхідність?”, — розповідає письменник.


В той же час Катерина Гладка у своєму творі пише про молодого хлопця, який готується вбити людину і про зустріч, що змінить його життя.


“В мене виникла думка, як часто ми називаємо людей ,якимись соціальними ролями не розбираючись у причинах їхніх вчинків. Цей хлопець їде на метро до місця вбивства і поки він переїжджає з лівого берегу Києва на правий, перед ним прокручується вся історія його життя. І на одній станції до нього заговорює мандрівний монах, який розповідає притчу, яка міняє рішення головного героя. Проте, як саме зміняться його плани, читайте у книзі”, — заінтригувала Гладка.