Команда 9-10-річних прикарпатців виявилася єдиним іноземним колективом на святі іспанського міні-футболу. | Фото: report Цьогоріч «Futsal Copa Cerdanya» провели вже вшосте. Турнір зібрав 93 іспанські команди та одну українську. «Ураган» представляли шість футболістів: Богдан Ониськів, Андрій Шостаківський, Сергій Ткачук, Захар Шкварилюк, Іван Міхно та Ярослав Бурлаченко. Двоє останніх — гравці з Кіровограда, які виступають за тамтешній ФК «Альянс». Керівництво франківського клубу запросило юних «легіонерів» спеціально на цей турнір, інформують ”Вікна” з посиланням на Репортер.
Загалом у віковій групі, в якій змагалися «ураганівці», було 17 колективів. Їх розділили на п’ять груп. У своєму квартеті франківці вибороли друге місце — дві перемоги при одній поразці, 14 голів забили, пропустили п’ять.
За вихід до чвертьфіналу українці боролися з командою «AE Martorell». Після першого тайму поступалися 1:2, але потім повністю перевернули хід гри, заграли впевненіше та в результаті переконливо перемогли іспанських ровесників — 6:3.
Чвертьфінальна зустріч відбулася вже через кілька годин. На жаль, її «Ураган» програв команді «Seleccio de Cambrils» без шансів — 0:7. Начальник підрозділу дитячих і юнацьких секцій НФК «Ураган» Володимир Слободян, який був головним тренером команди на турнірі, причиною поразки вважає виснаженість юних футзалістів.
«Нам дуже сильно бракувало запасних гравців, — говорить він. — Оскільки нас було лише шестеро, більшість хлопців відпочити не змогли. А то була вже третя гра за день, ще й ввечері — розпочалася о 21:00. Нашим було дуже важко фізично. Та й суперникам треба віддати належне — хороша команда».
Тренер каже, що засмучуватися в будь-якому разі не варто, адже турніри такого рівня — неоціненний досвід, маленька цеглинка у великому фундаменті підготовки.
Не буває перемог без поразок, — зазначає Слободян. — Тішить, що гравці з кожним матчем додавали все більше тактичної думки та майстерності. Іспанські тренери підходили й казали, що «Ураган» — хороша команда».
Богдан Ониськів, 10-річний захисник «драконів», вперше грав на турнірі такого рівня.
«Проти наших, українців, грати легше, бо іспанці більш майстерні та зіграні, — вважає Богдан. — Ми виступили добре, тричі виграли. Кілька матчів на день бігати важко, але я впорався. Та й усі наші трималися одною командою».
Мама Богдана Тетяна, яка їздила з командою в Іспанію, каже, що атмосфера на турнірі була дуже привітною. Хоч діти й говорили різними мовами, але все одно спілкувалися, розуміли одне одного, багато сміялися. Пригадує, як іспанці вболівали за «Ураган».
«Після того як ми виграли матч 1/8 фіналу, іспанські вболівальники спитали, як правильно вимовляти назву нашої команди. Пообіцяли прийти на наступну гру, — розповідає Тетяна Ониськів. — А потім гра вже почалася, а їх нема. Ні, бачу — прийшли! Сіли, почали вболівати. Дуже голосно кричали: «У-ра-ган!».
Жінка захоплено розповідає про гірську місцевість, де відбувався турнір. Повітря дуже чисте, спекотно, але не парить. Відзначила й організацію змагань.
«Матчі проводилися у чотирьох містечках, тож на ігри діти їздили автобусом, — каже Тетяна. — Після матчів роздавали соки, солодощі, холодну воду. Біля спортмайдачинків були басейни, де хлопці могли відпочити після гри».
На відкритті турніру був один із найкращих фузалістів світу — нападник іспанської «Барселони» Фернандао. Він охоче відповідав на запитаннях юних спортсменів, фотографувався, роздавав автографи. Для дітей це було майже щастям.
Виконавчий директор НФК «Ураган» Олег Ковальський відзначив арбітраж турніру.
«Судді були дуже лояльними, давали дітям грати. Видно було, що для них найголовніше — аби хлопцям на майданчику було комфортно й безпечно. Навіть якщо у когось розв’язувалися шнурки, то рефері зупиняв гру, підбігав і допомагав зав’язати», — говорить Ковальський.
Також йому сподобалася поведінка іспанців на полі. Каже, вони не апелюють до арбітрів, як роблять це діти в Україні. Бо, додає, їх одразу добре вчать правил гри, вони поважають суперників, завжди вибачаються, ніколи не біжать до суддів, розмахуючи руками…
Керівництво НФК «Ураган» планує й надалі возити своїх вихованців на закордонні турніри. Адже треба переймати досвід, культуру інших країн, звикати до великих майданчиків, вчитися у серйозних суперників, аби потім перемагати їх.
