Громада с. Лесівка зібралась на старому цвинтарі на народне віче з нагоди 70-ої річниці трагічної загибелі вояка УПА сот Поминальну панахиду за полеглим відправив священик УГКЦ св. Петра і Павла о. Віктор Буянов, інформують ”Вікна” з посиланням на Богородчанську РДА.
Фольклорний колектив села виконав стрілецькі пісні «А вітер колише зелену траву», «У лісі, під дубом столітнім», «Слава нашому Бандері». Спогадами про трагічну загибель сотенного поділилася очевидець тих подій Анна Пронь. З промовою виступив голова Івано-Франківської організації «Чорний ліс» Іван Жирик. На закінчення віче всі піднесено виконали молитву за Україну «Боже, послухай благання».
А 10 липня пам’ять про героїчний чин Вивірки та його побратимів вшанували у селі Саджава. На спільну молитву біля пам’ятника курінному Благому зібралися парафіяни обох церков, представники влади та обласної організації «Чорний ліс», а також юні патріоти – пластуни, які відпочивають у таборі «Веселкова країна». Вони хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять славних синів і дочок, котрі загинули за Україну.
Після поминальної панахиди, яку відправили священики о. Володимир Петришин та о. Сергій Дирів, ведучі запросили до слова гостей пам’ятного віча. Голова Івано-Франківської організації «Чорний ліс» Іван Жирик розповів присутнім про героїчне життя Василя Гусака, а староста села Лесівка Галина Сем’янів поділилася подробицями його загибелі. Також із промовою виступив перший заступник голови Богородчанської РДА Василь Петришин. Жіночий вокальний ансамбль будинку культури виконав пісні «У лісі», «Українці», «Ой у лузі червона калина». Завершилося віче виконанням Державного Гімну.
Довідка. Сотенний УПА Василь Гусак (Вивірка; 1913, с. Саджава – 1946, с. Лесівка). Похований на старому цвинтарі біля Лесівської церкви, справа від входу.
У 1943р. В. Гусак добровільно вступив в один із повстанських підрозділів. Пройшов вишкіл у старшинській школі «Ґреґіт», після чого був призначений чотовим у курені Благого. Навесні 1945 р., коли курінь розбили війська НКВС, Вивірка за дорученням командування УПА організував сотню, яка брала участь у багатьох боях із німецькими та радянськими окупантами. Восени цього ж року сотня влилася в курінь Іскри.
9 січня 1946 р. сотня Вивірки спинилася на постій у селі Гринівка. За наказом курінного Іскри сотенний із кількома охоронцями пішов у сусідню Лесівку до станичного – домовитися про харчування для вояків та вирішити інші організаційні питання. Коней залишили на краю села й далі рушили пішки. Повстанці були впевнені, що ворогів у Лесівці немає, але насправді в хаті станичного енкаведисти влаштували засідку. Вивірка зайшов до хати першим— і в ту ж мить його скосила автоматна черга. В хаті зчинився крик, погасло світло. Під прикриттям темряви охоронцям вдалося відступити і відірватися від ворожої погоні. На збірний пункт повернулися всі, крім сотенного. Селяни поховали партизанського командира на кладовищі біля церкви.
