Представники з села Цвітова не підтримують закриття їхньої школи Ми, жителі с. Цвітова, звертаємося до вас як до засновників нашої школи.
Ще не минуло й року, відколи ми голосували за вас. Жителі нашого села були членами ДВК, спостерігачами. Ми уважно читали передвиборчі програми ваших партій, але в жодній не знайшли й слова про закриття чи реорганізацію малокомплектних шкіл. Ви обіцяли створювати робочі місця у віддалених селах, зберігати села, дбати про їх розвиток. Так сталося, що Цвітівська ЗОШ І-ІІ ступенів, тобто школа нашого села, потрапила в число тих, які повинні бути реорганізовані. У нашій школі навчається 20 учнів. Навчання, здебільшого, індивідуальне, але це не означає, що наші діти не навчаються в нормальних класах, не спілкуються з однолітками. По можливості учні беруть участь у районних конкурсах, спортивних змаганнях. Проблема не в тому, що в школі немає обдарованих дітей, а в тому, що олімпіади відбуваються переважно у вихідні дні. Дитина встає о 6 год. ранку, їде 40 км до Калуша у переповненому автобусі, а потім ще кілька кілометрів до населеного пункту, в якому відбувається олімпіада. Скажіть, хіба після 3 годин такої їзди по наших дорогах дитина зможе виконувати завдання? Ми радо приймемо у нашій школі ІІ етап конкурсів чи олімпіад з будь-якого предмета. Приїжджайте, ласкаво просимо!
А тепер стосовно того, що видатки на 1 учня у нашій школі становлять 40 тис. 234 грн. У школі працює 10 вчителів (з них 3 сумісники). Жоден вчитель немає повного тижневого навантаження; у школі немає завуча, бібліотекаря, педагога-організатора, вчителям не платять за класне керівництво. Витрати газу та електроенергії є одними з найнижчих з усіх шкіл, а, може, й найнижчі. За навчальний рік школі виділили декілька банок фарби, мішок вапна і цементу, електроваги та електром’ясорубку, кілька географічних карт. За нашими підрахунками, вищезазначена цифра витрат не відповідає дійсності. Такі великі витрати аргументують тим, що у нас велике приміщення школи. А хіба рахують вартість повітря, яким діти дихають, чи квадратні метри, по яких ходять? У районній раді є бюджетна комісія, і якщо це входить до її повноважень, то виясніть це питання, будь ласка.
У бухгалтерії відділу освіти порахували, що після пониження ступеня трьох шкіл (Цвітівської, Луківської і Довжківської) економія коштів становитиме майже 468 тис. гривень на рік. Це місячна чи двомісячна зарплата багатьох керівників державних підприємств “Укрзалізниці”, “Нафтогазу”, Нацбанку та ін. або чотиримісячна віп-пенсія держслужбовця вищого рангу. Ми не розуміємо, чому держава не економить на них, а на наших дітях?
І ще одне питання відносно неякісної освіти у малокомплектних школах. Цього року закінчують ВНЗ четверо наших випускників із 5 учнів, які навчалися у класі, двоє з них отримують дипломи з відзнакою. Крім того, майже 45% наших дітей здобувають вищу освіту. Випускники нашої школи є ректорами ВНЗ, лікарями, вчителями, журналістами та працівниками інших професій.
Наше село дуже гарне. З двох сторін його оточують ліси, з третьої — ріка Дністер. У селі є заповідник. Колись хотіли будувати санаторій в урочищі “Біла глина”, але колгосп не захотів виділити землі.
Окрасою нашого села є школа, яка була зведена методом народної будови у 1999 році нашими руками за кошти держави і спонсорів.
Ми дуже любимо своє село, але після такої реорганізації дві молоді сім’ї мають намір його покинути, тому що батьки не можуть допустити, щоб їхні 10-12-річні діти щодня долали відстань 38 км до опорної Войнилівської школи, навіть обіцяним шкільним автобусом.
Шановні районні депутати! Ми дуже сподіваємося, що ви нас зрозумієте і допоможете. Великого розуму зруйнувати нову школу не треба, а треба мудрості, щоб її зберегти.
До речі, у нашому селі, крім школи, немає приміщення, щоб проводити вибори, тому після знищення школи треба буде винаймати приватні будинки для проведення виборів.
З повагою до депутатів районної ради їхні виборці — жителі с. Цвітова, а також їхні діти — учні Цвітівської ЗОШ І-ІІ ст.