Стебло таке сухе, що аж шарудить в руках і ламається, а квіти цвітуть | Фото: gazeta.ua ”Торік привіз у церкву, з Почаєва, три іконки Богоматері Іверської. Перед Зеленими святами, вона почала мироточити. Чудо спостерігали тиждень, потім на день висохла і дальше мироточила. Біля неї поставили лілії у вази. Коли воду прибрали, а квіти зісохли, почали спостерігати, що з сухих пагонів відростають зелені і появляються нові свіжі бутони”, — розказує настоятель храму Присвятої Богородиці в Чукві, отець Василь Бухній.
Сухі квіти розпускалися від 14 серпня до 14 жовтня. Зеленіли і цвіли. Потім знову зів’яли. Цього року біля Іверської ікони також поставили букет білих лілій і чудо відновилося, пише gazeta.ua, передають ”Вікна”.
”Стебло таке сухе, що аж шарудить в руках і ламається, а квіти цвітуть. Більше того, на сухому пагоні появилося з десяток свіжих бутонів. Одну таку галузку подарував Філарету в Київ. Інакше як чудом це не назвеш. Щодня відправляємо коло ікони акафісти”, — додає священик.
Настоятель, каже, в церкві були і інші чуда. Зокрема проявилася біснувата жінка. Коли у храмі виставили ікону Іверської Матері Божої, вона кричала диким голосами.
”А потім ще й заревла, коли я їй сказав, що у нашій церкві появилося дивне світло над ранами Христа на Плащаниці і Плащаниці Богородиці, так жінку направив на очищення духа. А ще одна і взагалі оздоровилася. У жінки була зламана рука. Пальці дуже опухали, були страшні болі. Приклалася до ікони Іверської, помолилася. Вийшла з церкви і вже за кілька хвилин дзвонить, що біль пройшов, набряк сплас, може рухати пальцями”, — каже отець Василь.
Завдячують життям Іверській іконі і двоє вояків АТО із Чукви. Перш, ніж поїхати на Схід, їх отець благословив образом і подарував освячені медальйони.
“Одному куля простромила бронежилет — це 100% смерть, але дивом куля потрапила в медальйон і він відбувся подряпиною. А інший був в Іловайському котлі. Каже БТР розірвало, “Градами” їх накривало. Хлопцям поруч відірвало кому руку, кому ногу. Одному рознесло пів черепа, на цьому хлопчині, якого благословив іконою, згорів одяг, а він залишився живий і без опіків та подряпин. Хіба це не чудо?” — говорить Бухній.
