До цієї групи інфекцій відноситься предок ВІЛ-1 М — типу вірусів, відповідальних за пандемію Сніду, пишуть ”Вікна” з посиланням на УНІАН.
В експериментах були використані лабораторні миші, яким заздалегідь імплантували шматочки людських тканин. Крім того, в організм тварин запровадили стовбурові клітини, які сприяють формуванню лімфоцитів імунної системи людини. Після цього окремі групи гризунів заразили чотирма штамами вірусу імунодефіциту мавп, включаючи попередників ВІЛ-1 М і підтипу ВІЛ, поширеного тільки в Камеруні. Інші два штами зустрічалися тільки у шимпанзе.
Вчені виявили, що введені віруси, що відносяться до предків ВІЛ, легше і швидше мишей заражали, ніж ті, що інфікували завжди тільки мавп. Дослідники пояснюють це тим, що перші сильно відрізняються від останніх генетично. Це, в свою чергу, впливає на ймовірність передачі вірусу від шимпанзе до людини.
Були також знайдені докази, що ВІМ здатний мутувати під час попадання в клітини людини, щоб подолати захист. Визнано, що ВІЛ з’явився при передачі інфекції від диких шимпанзе до людини. Однак досі не було лабораторних досліджень, які б прямо підтвердили, що віруси імунодефіциту мавп здатні до міжвидового перенесення і зараження клітин людей.