Олександр Бандера народився 25 березня 1911 року у селі Старий Угринів Калуського району. Він був відомим українським політиком, діячем ОУН від 1933 року. Син Андрія Бандери, брат Степана Бандери, Василя Бандери та Богдана Бандери, інформують “Вікна”.
Закінчив Стрийську гімназію і агрономічний факультет Львівської політехніки. У травні-вересні 1919 перебував на Тернопільщині (зокрема, з батьком у Бучачі, Ягільниці).
За рішенням ОУН 1933 року він виїхав до Італії, де навчався у Римській вищій школі економічно-політичних наук, захистив докторську дисертацію. Працював у Римській станиці ОУН.
Після проголошення Акту відновлення Української держави приїхав на Львівщину, де його заарештувало гестапо. Від 22 липня 1942 ув’язнений у концтаборі Освєнцім (№ 51020). Через кілька днів він загинув.
Як зазначає краєзнавець Ганна Черкаська, сталося це на третій день перебувавння Олександра Бандери у концтаборі: 25 липня він загинув від рук польських наглядачів. Тіло спалили у крематорії.
