Кожен день розпочинався із Божественної Літургії | Фото: ugcc.if.ua До мальовничого куточку Бойківщини прибули родини з Прикарпаття та Тернопільщини, в тому числі подружжя, вимушено переселені зі сходу України та члени сімей котрих є учасниками АТО на Донбасі, інформують ”Вікна” з посиланням на Івано-Франківську Архієпархію УГКЦ.
Духовний провід очолив ієрей ліц. Юрій Прилепський, заступник голови Комісії у справах родини Івано-Франківської Архієпархії, який приїхав із своєю сім’єю. А модеруючими парами були аніматори Івано-Франковського осередку міжнародного реколекційного руху «Подружні зустрічі» подружжя Олега і Світлани Карпових та Віталія і Світлани Чуйків.
Кожен день розпочинався із Божественної Літургії, після якої о. Юрій ділився євангельськими роздумами на тему сім’ї, а завершувався вечірньою.
Протягом дня учасники табору мали можливість насолоджуватись краєвидами зелених Карпат, прогулянками та вдосконаленням спортивної майстерності. Подружжя диякона Ярослава та Зоряни Ілюків організовували різноманітні заходи та займались з дітворою, надаючи можливість батькам розважати на тему милосердя в родині та збереження християнської сім’ї в такому непростому сьогоденні. Дискусії та діалоги були надзвичайно цікавими, адже серед присутніх було чотири родини священиків, а подружжя о. Василя та Галини Яремчуків, які виховують 11 дітей, стало яскравим прикладом любові та відкритості на Боже милосердя, яке помножилось в талантах їхніх дітей.
Спортивні змагання та майстер-класи, християнський кінотеатр та «Веселий вечір», спільні співи та танці об’єднали всіх учасників в одну велику родину і виявили справжні обдарування. І звичайно ж, паломництво на Ясну гору до Гошівського монастиря Отців Василіян до чудотворного образу Матінки Божої.
На завершення відпочинку була можливість поділитися своїми переживаннями та емоціями, які переповнювали нас. Адже люди мали змогу і бажання відкрити свої серця, які насправді заповнені любов’ю та світлими чеснотами. І власне, дали поштовх до щирих переживань вдячності одне одному та, особливо, Богові за той безцінний дар щастя у сім’ї, за збереження якої необхідно докладати неабияких зусиль. Всі учасники роз’їжджалися усміхаючись, відпочивши, повні наснаги до життя, до щасливого життя в своїх родинах.
