Музей Степана Бандери — "козир" у руках тих, хто планує розвивати історичний туризм на Калущині Так описують перспективи історичного туризму на Калущині розробники Програми туристичного розвитку міста на 2016-2020 роки, проект якої виставили на громадське обговорення. Нагадаємо, до 2020 року на виконання цієї Програми планують використати п’ять мільйонів бюджетних коштів, пишуть ”Вікна”.
Серед об’єктів, які стануть основою для розвитку історичного туризму у нашому регіоні, — Історико-краєзнавчий музей Калущини, який до 1939 року належала єврейській громаді міста, Музей-оселя родини Івана Франка, у якому цього року почали робити капітальний ремонт, Історико-меморіальний музей Степана Бандери в селі Старий Угринів — найбільший в Україні музей видатному політику, Меморіальний музей «Калуська в’язниця», а також чотири музеї, розташовані на території місцевих шкіл.
Ще однією історичною родзинкою міг би стати Калуський замок. Але від дерев’яних чи кам’яних замкових споруд не збереглося жодного сліду.
”Мало хто сьогодні навіть з калушан знає, що в місті існував середньовічний замок, який в актах називали старостинським, оскільки тут у 1549—1778 рр. було управління Калуського негродового староства. Від дерев’яних чи кам’яних замкових споруд не збереглося жодного сліду. На початку австрійського панування калуський замок був знесений. В кінці XVIII — на початку XIX ст. каміння частково використав міський магістрат, а частково — міщани для своїх потреб. На жаль, тогочасні архітектори, художники, австрійські правителі не залишили нам будь-яких планів, схем, малюнків замку.
Уперше натрапляємо на достовірний опис Калуського замку в королівській люстрації 1661 року. В ній записано, що в замку є в’їзд до міста, де замкова брама, в якій розміщена кімнатка, що становить собою їдальню з буфетною коморою. Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами. Є велика чавунна гармата, 2 залізні гармати, 10 гаківниць. У виході із замку до волоського саду також було розміщено кілька кімнаток. 1 серпня 1636 року в Калуському замку побувала королева Марісенька Собеська і канцлер Андрій Залуський”, — зазначено у Програмі.
Водночас історія міста багата на знаменні події та вагомі імена. Багато калушан — митців, науковців, літераторів — склали велику культурну спадщину не тільки Калуша, але й України, а також Польщі. Відомі митці: письменники Антін Могильницький, Олесь Бабій, Михайло Козоріс, Григорій Цеглинський, Богдан Рубчак, Юрій Іздрик, художники Григорій Смольський, довоєнний емігрант з Києва Павло Ковжун, актор та співак Іван Рубчак.
В Калуші є також кілька цікавих старих кладовищ, серед яких є і єврейське.
Щоб історичний туризм у Калуші набув справді достойного розвитку, розробники Програми планують реконструкцію та відновлення музеїв на території міста; проведення археологічних розкопок з метою зацікавлення туристів; наповнення та відновлення експонатів в музеях. Крім того, у місті мала би відбутися підготовка та перекваліфікація екскурсоводів, а також розробка відповідного туристичного маршруту. Для туристів обіцяють створити конкурентоспроможні та комфортні умови перебування на території Калущини.
