Таким чином, за допомогою правил СЕА ПДВ забезпечується відповідність сум нарахованого та сплаченого ПДВ, оскільки суми ПДВ від доданої вартості гарантуються грошовими коштами,і інформують ”Вікна”.
Відповідно до п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569), за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст.ст. 200 і 209 ПКУ.
Зокрема, для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.
На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платників податку (п.20 Порядку № 569).
Однак, платник податків відповідно до п.п. 17.1.5 п.17.1 ст. 17 ПКУ має право за наявності обставин, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).
Загальний порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) визначено ст. 100 ПКУ та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – наказ № 574).
Зауважимо, що розстрочення (відстрочення) сум ПДВ не вважається його сплатою, а є лише перенесенням (зміною) строків його сплати на більш пізній період.
Згідно з п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 ПКУ.
Зазначимо, що в інформаційній системі органів ДФС, а саме в інтегрованій картці платника, надання платнику податків розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) відповідно до п.3 розд. VI Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881, відображається як зменшення суми грошових зобов’язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).
У той же час, відповідно до п. 22 Порядку № 569, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку суми узгоджених податкових зобов’язань платника податку, якому надано розстрочення (відстрочення) їх сплати та по яких надійшов реєстр ДФС на перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності, обліковуються в Казначействі до їх повного погашення, що передбачає першочергове зарахування Казначейством коштів, що надходять на електронний рахунок, в рахунок зменшення сум узгоджених податкових зобов’язань до перерахування коштів до бюджету в повному обсязі.
Для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник податків перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на рахунок у СЕА ПДВ, при цьому у документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 – надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 № 974/27419.
На суму, що надійшла з поточного на електронний рахунок платника податку Казначейство зменшує картотеку та перераховує кошти до бюджету в рахунок погашення розстрочення (відстрочення) з кодом виду сплати «242 – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ».
Сплата нарахованих на суми розстрочок (відстрочок) процентів здійснюється з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету.
Звертаємо увагу, що сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих на такі суми процентів по розстрочкам (відстрочкам), наданим до 01.07.2015 (дата запровадження СЕА ПДВ), відбувається з поточного рахунку платника податку до бюджету без перерахування коштів на електронний рахунок.
