Ілюстрація. Будували у горах завжди на совість ”На Гуцульщинi не будували мурованих споруд, усі вони були з дерева: від простої колиби до церков, — каже етнограф Марія Гуменюк. — Ще донедавна сотні хат стояли забуті. Гуцули мурували собі сучасні будинки та полишали батьківські обійстя. Старі хати використовували, як правило, для господарських потреб. Подекуди в таких хатах ще жили старенькі люди”.
Проте вже кілька років, як на ці хатини поклали око продавці нерухомості. Вони запевняють, що сьогодні попит на таке екожитло вже набагато перевищує пропозицію, та навперебій озхвалюють поодинокі хатки в горах, пише газета Експрес, передають ”Вікна”.
Тож ринок продажу нових великих кам’яниць у Карпатах, можна сказати, впав. І почався масовий пошук та продаж старовинних хат.
”Старі гуцульські хати переважно купують заможні люди, серед яких чимало депутатів, директорів великих підприємств, акторів, шоуменів, політиків з Києва, Одеси. Дніпра, — каже Наталія Васильєва, працівниця одного зі столичних агентств нерухомості. — Вони купують гуцульську нерухомість для дач або нових готельних комплексів. Дехто замовляє одразу кілька хат”.
Багатіям потрібні і старі гуцульські хати, які можна легко розібрати та перевезти, і нові дерев’яні. Але щоб деревина була з віддалених, екологічно не забруднених, карпатських районів. Зі слів пані Васильєвої, деякі клієнти навіть рівень забруднення деревини всілякими приладами вимірюють! Важлива для нових господарів, так би мовити, й духовна чистота хати. Працівники агенцій з продажу старої нерухомості докладно розпитують місцевих, чи не було у старих хатах, що виставлені на продаж, якоїсь “нечисті”, чи не часто помирали в ній люди, чи не було скоєно вбивство, чи не жили тут люди, що мали лиху славу в селі.
Щоб знищити всю стару енергетику хат, що накопичилася за багато років, їх перед тим, як розібрати, освячують.
”У горах будували на совість, — розповідає майстер із розбирання та перевезення гуцульських хат Василь Кікінчук з Верховини. — Брали лише якісну деревину: смолясті смереки та ялиці, що не пропускають воду, а взимку можуть витримати велику масу снігу. Смереки та ялиці рубали взимку та на початку весни, коли сік ішов у корінь і деревина була сухою. Потім дерево розпилювали на колоди, кілька років сушили на сонці й тільки тоді зводили стіни. Така хата ніколи не всохнеться й не потріскається. Тепер, розбираючи хату, колоди спершу нумерують, щоб скласти вже на новому місці”.
Ціни на старовинні гуцульські господи починаються від 2 тисяч доларів. Хата в гарному станi коштує 8-15 тисяч. Ще дві-три тисячі потрібно на перевезення та збирання. З нинішніми цінами на житло у великих містах за такі гроші квадратних метрів не знайдеш.
