Клінікою в Любеку керує головний спеціаліст Німеччини з гепатопанкреатобіліарної системи професор Тобіас Кек. Цікаво, що у цьому ж медичному закладі працює і український трансплантолог Григорій Лапшин. Окрім документу про проходження міжнародного стажування, Василь Скрипко також отримав європейський сертифікат про успішно пройдене навчання з лапароскопії, підписане Тобіасом Кеком, інформують ”Вікна” з посиланням на прес-службу Івано-Франківського національного медичного університету.
Основною метою стажування було опанувати виконання операцій на підшлунковій залозі, які вважаютьсяодними з найскладніших. Так Василь Скрипко асистував під час операцій на підшлунковій залозі (Уїпла, Фрея ), яких в клініці щорічно виконується до 150.
«Найголовніше те, що всі ці операції виконуються там лапароскопічним методом, – каже професор. – Медичне оснащення на найвищому рівні, величезне анестезіологічне забезпечення, ідеальна асептика. Звісно, це дороговартісні операції, але в Німеччині успішно функціонує страхова медицина».
Також Василь Скрипко асистував під час ургентних чергувань з трансплантації нирки. Науковець був вражений досконало продуманим операційним процесом. Така складна операція тривала всього дві години. А от операції на щитовидній залозі проводять тільки за умови проведення нейромоніторингу зворотнього нерва, використовуючи новітній апарат. Мало того, німецькі лікарі рідко застосовують антибіотикотерапію, навіть після довготривалих операцій.
Окрім цього, професора вразила добре налагоджена організація роботи в клініці: о 7.30 – ранкова конференція, а о 8.20 – вже подані в операційну перші пацієнти. Всі оргпроцеси скорочені до мінімуму. Як розповів Василь Скрипко, основними медичними структурами в Німеччині є університетські клініки. Там працювати найпрестижніше, однак і найважче, адже така робота вимагає потрійного навантаження: заняття наукою, практичною медициною на найсучаснішому рівні та навчання студентів. Щоб стати керівником клініки, окрім присвоєння вченого звання професора, потрібно обов’язково ще мати підтвердження про проходження стажування в Гарвардському університеті, а також рекомендаційного листа від знаного професора Німеччини, із яким кандидат на посаду працював дтривалий час. Також в одній лікувальній установі заборонено працювати близьким родичам.
Цікаво, що в Німеччині потребують спеціалістів хірургічного профілю, анестезіологів та психіатрів, оскільки студенти часто обирають педіатрію, дерматологію і терапевтичні спеціальності. «Справа в тому, що в цій країні оплата праці медиків не залежить від їхньої спеціалізації. Зарплата майже однакова, а рівень відповідальності — різний», – пояснює Василь Скрипко.