Учора вранці учасники мистецької імпрези поклонилися Пам’ятному знаку депортації, оглянули експозиції місцевого Музею лемківської культури і побуту у райцентрі Монастирська.
“Починаючи з опівдня в лісовому урочищі Бичова вже традиційно працюватиме містечко народних промислів, діятимуть виставки творів художників-аматорів, відбуватиметься презентація книжок на лемківську тематику та страв традиційної лемківської кухні”, — розповів голова Тернопільського обласного Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович.
У рамках фестивалю експонується документальна виставка, присвячена 70-річчю депортації українців з Лемківщини, коли тисячі родин були примусово виселені з рідної землі. Багато з них оселилися на Тернопіллі. Лемківська громада міцна, адже тут дбають про свої традиції, звичаї, історію, культуру.
Лемки – західна етнографічна гілка українського народу, яка століттями проживала по обох схилах Карпат. У міжвоєнний час ХХ ст. чисельність лемків-русинів у світі сягала близько 1623000 осіб. Упродовж 1945-46 рр. на підставі угоди між урядом УРСР і Польським Комітетом Національного Визволення на схід України було депортовано майже 485 тис. осіб. Тисячі лемків у голодні 1946-47 роки повернулися в Галичину, ближче до Карпат. Нині на Тернопільщині проживає понад 200 тис. лемків та їхніх нащадків.
