Мюнхен. 1972 рік. Олімпіада. Євген Аржанов — перший праворуч Своїми спогадами про калушанина, срібного призера Олімпіади 1972 року у Мюнхені Євгена Аржанова поділився київський журналіст Дмитро Понамарчук, інформують ”Вікна”.
«Київський динамівець Євген Аржанов лідирував до самого фінішу. Аржанов уже ласував перемогу, аж раптом…
«У Дейва Воттла попереду була частина грудей, у мене – голови. При однакових результатах – 1 хвилина 45,9 секунди – першість віддали йому. Вручати дві золоті нагороди тодішній реґлямент не дозволяв», – згадував Євген Аржанов.
Фотофініш показав, що на 0,03 секунди випередив американець Дейв Воттл. Здається, фотофініш на Олімпіяді застосовувався вперше.
Євген Аржанов увійшов ув історію як срібний призер Олімпіяди-72 у Мюнхені. Його друг Валерій Борзов узяв у Мюнхені дві золоті медалі – на 100 і 200 м. У Незалежній Україні Борзов став першим президентом НОК, першим міністром спорту й обирався народним депутатом за списком Народного Руху України (1998). Я собі думаю, що доля Аржанова була би не менш яскравою, якби він здобув у Мюнхені золото.
Євген Аржанов після тренерської роботи пішов на телебачення/радіо. Я застав живу легенду у спортивній редакції Держтелерадіо УРСР на початку 80-х. Його поважали всі.
Мені молодому він давав карт-блянш. Щедро ставив мої радіорепортажі у п’ятихвилинні спортивні випуски «Променя». Підписав мені свою книгу «Два довгі кола».
Євген Аржанов був зухвалий. Міг до останнього сидіти грати у шахи з колєґою Фарідом Дасаєвим, аж допоки диктор «Актуальної камери» Олександр Сафонов наживо не оголошував: «З новинами спорту вас ознайомить…» Тут тривала довга-довга пауза. Цієї миті у студію залітав коментатор Аржанов, який біг з третього поверху, де спортивна редакція, через два корпуси Держтелерадіо у телестудію на першому поверсі.
Одного разу він збив стілець і весь коментар наживо провів напочіпки, загадково похитуючись у кадрі…»
Як відомо, у ці дні на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро Калуш представляє вихованець місцевої борцівської школи Андрій Квятковський.