Днями урочистим концертом закрили третю таборову зміну, запаливши святкову ватру Концерт розпочали «Джентельмени удачі» — танець, який запалив не тільки захопливі погляди дівчаток, а й заздрісні пошіптування хлопців-ровесників. Люди в залі активно підтримували виконавців. Вражало і те, як активно аніматори підтримували дітей, жваво танцювали у ритмі музиці та не шкодували долонь, пишуть ”Вікна”.
”Під час концерту осторонь сиділи два хлопчики, років восьми, вони на відріз відмовилися долучатися до глядачів та учасників заходу, вели задушевну невимушену розмову на різноманітні теми…Інколи, оточуючі робили їм зауваження і вони стишували голос, проте, коли надто захоплювалися бесідою, то ніхто не міг їм завадити. Один із них сказав фразу, в якій було багато щирості. Він не помічав нікого поряд та говорив палко, емоційно та голосно: «…Ми Бога не бачимо але відчуваємо…І я в нього вірю!» Говорячи це, дивився у небо, тримав пляшку від мінералки в руках та мав не дитячий вираз обличчя! Все це було наскільки природно і щиро, що викликало сльози радості. Про що пішла мова опісля було вже нечутно. Маленький філософ наче прокинувся зі сну та стишив голос”, — повідомила для прес-службби “Карітасу” Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Олена Гелетюк.
Ця фраза дала зрозуміти, що на дітей великий вплив має християнське виховання і вони виростають свідомими людьми, які щиро вірять у Бога та не піддають сумніву Його існування.
В той час вечірні святкування були у розпалі, надворі сутеніло, дошкуляли в’їдливі комахи та ні глядачам, ні учасникам це не завадило…Хтось по самі вуха закутувався у теплі пледи, а хтось жваво підтанцьовував, тож холоду не помічав.
Наприкінці цього сумного і водночас веселого дійства, до присутніх звернувся отець-диякон Юрій із теплими словами та завершив свій виступ душевною піснею «Друзі». Всі присутні: вихованці, аніматори та гості підтримали отця із ліхтариками в руках.
Одна із аніматорів, Наталя Ярославівна, у своїй промові зазначила: «У нас на меті була одна така штука – розвити у ваших серцях дуже багато любові! Любові до Бога, любові один до одного та до себе, надіюся нам це вдалося. Найкращий результат нашої роботи буде, якщо ви виростите хорошими людьми!» Вожаті нагороджували активних дітей подяками та запрошували всіх на прощальну ватру. Перед тим ще лякали вихованців гучними вигуками: «Спати! Спати! Спати!» На що ті одноголосно відповідають: «Ватра! Ватра! Ватра!»
Загалом, як повідомили у “Карітасі”, цьогоріч впродовж трьох змін вдалося оздоровити 198 дітей від 8 до 17 років. У програму входили щоденні майстер-класи, реколекції, ігри, дискотеки та екскурсії. Тож, наступного року табір планує продовжити свою роботу.
