Метою проведення було представлення результатів багатолітньої співпраці музейної установи краю з Львівською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України у справі збереження та реставрації сакральної спадщини, інформують ”Вікна” з посиланням на Рогатку.
Зокрема, завідувач філії Музею мистецтв Прикарпаття Тетяна Петрів розповіла присутнім про допомогу і вагому працю львівських реставраторів починаючи з середини 80-х років.
Також на виставці презентували відреставровані роботи сакрального мистецтва із церкви-музею Зішестя Святого Духа фахівцями ЛФ ННДРЦУ у 2015-2016рр. Протягом року художники реставратори клопіткою на натхненною працею практично зцілювали живу сутність полотна.
«На чолі з директором ЛФ ННДРЦУ Мирославом Отковичем спеціалісти приїжджали сюди, вимірювали все, досліджували, допомогли знайти потрібні ресурси і методи збереження нашої духовної спадщини, за що ми їм сердечно вдячні» – зазначила Тетяна Петрів.
Вона підкреслила, що оскільки церква є дерев’яною, то складно було боротись і з прогресом жуків, які точили стіни будівлі. Працівниками ЛФ ННДРЦУ були проведені різні дослідження, які допомогли знайти методи боротьби з деревогризами. Змащували деревяні стіни потрібними матеріалами, провели обстеження, щоб стабілізувати структуру дерева, відповідно вивести жука. І вже десять років північна стіна нави, північна та південна стіни бабинця і південна стіна бабинця в ідеальному стані. Відтак, лишилось обробити і змастити інші стіни.
«Звісно, багато роботи зроблено, – розповідає завідувач філії ННДРЦУ Тарас Откович. – Але це ще не все. Маємо за мету реставрувати ще деякі ікони, дияконські двері і сам іконостас, який буде важко розкладати і перевозити до Львова по частинах. Але маємо надію: все вдасться».
Колишній очільник філії Мирослав Откович поділився розповіддю про роботу своїх колег. Художник-реставратор Олег Карапінка та виконуючий обов’язків завідувача відділу науково-дослідної реставрації Олександра Гливка розказали про їхні методи та підходи до реставрації ікон.
«Рогатинці мають пишатись своїм скарбом, – підкреслив Мирослав Откович. – Іконостас церкви Зішестя Святого Духа – це перлина не тільки України чи Європи, це світовий клас. І ми, як ніхто, маємо її цінувати, берегти і прославляти, за нас це ніхто не зробить. А також хотів би попросити всю громаду вашого краю, щоб не залишались байдужими до фінансових питань музею. Якщо кожен допоможе коштами, то збережемо культурну пам’ятку на кілька тисячоліть. Адже в державі зараз дуже складно, та й, на жаль, не до цього… Це не чуже, не є власністю когось з міністрів, тощо. Святодухівська церква наша, і ми зобов’язані її зберегти для історії і своїх нащадків».