| Фото: Скрін з відео — Ми відтворимо сцену однієї із подій, яка відбулася влітку 1944 року на західній Україні. Коли військові німецьких збройних формувань під натиском москалів залишали Україну, боївки УПА, розуміючи, що їм тепер знову треба буде боротися проти москалів, робили засідки на нечисельні групи німецьких військ без танків, без артилерії і нападали. Також ми відтворимо момент, коли поліція, яка у бульшості складалася із шовіністів польської національності, ховаючись за спинами німецьких вояків, грабувала українське населення. У більшості випадків вона отримувала відповідь від боївок УПА, які пізніше ліквідовували цих злочинців, — розповів ”Вікнам” Любомир Горбач, голова ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять».
Щоб відтворити історію, до Калуша прибули 25 учасників товариства. Броньовик доставили на евакуаторі. Військові однострої, спорядження, зброю, військову техніку реконтруктори частково орендували, а частково — зібрали, купили чи пошили.
Війна наклала свій відбиток на роботу товариства.
— Війна йде на східній Україні, а ми далеко, в глибокому тилу, тому частина населення України забула, що насправді відбувається. Тому своїми дійствами ми нагадуємо, що ті, хто зараз на першій лінії оборони героїчно стримує наступ москалів, були загартовані духом боротьби своїх попередників — вояків УПА, легіону Українських січових стрільців, — переконаний Любомир Горбач.
Серед учасників історичної реконструкції є і діти. Кажуть: їхні однолітки допомагали приносити бійцям УПА патрони, розвідували.
Занурення у минуле коштувало міському бюджету 20 тис. гривень. Однак, попри таку неординарну подію, глядачів у міському парку було обмаль. Можливо, через в’ялу інформаційну компанію, — відзначають учасники львівського товариства.
Проте ті, хто прийшов, свого задоволення від побаченого не приховували.
— Це є дуже гарна пропаганда історії, значно краща за те, що ми маємо у шкільних підручниках, — переконана директор Калуського музейно-виставкового центру Уляна Паньо. — Бачимо, як діти туди побігли. Думаю, коли тепер їм будуть розповідати про відділи УПА, це не буде порожній звук. Таке дійство є наближеним до вивчення справжньої історії. Наприклад, у Бельгії так викладають. Це країна небідна, тому випускникам дають викладку по вазі часів Другої світової, дають маршрут, карту — і кажуть іти. Не воювати, а йти з викладкою. І тоді ти розумієш, що таке війна.
