У Новому Завіті йдеться про те, що Христос, будучи вже розп’ятий на голгофі, доручив апостолу Іоанну піклуватися про свою матір. І після воскресіння, а потім вознесіння Христа на небо, Марія довгий час, дійсно, жила в будинку Іоанна в Єрусалимі, часто ходила на голгофу для молитви, інформують ”Вікна”.
Одного разу до неї явився ангел, який повідомив, що вона помре через 3 дні. В день смерті Марії прийшли апостоли. Поклали її в гробницю і замурували печеру каменем. Не встиг попрощатися з Марією тільки апостол Фома, який попросив інших апостолів відкрити гробницю. І коли це зробили, то побачили, що Марії всередині вже не було – у труні лежали тільки похоронні одягу. В той же день Богородиця сама з’явилася апостолам разом з ангелами, і учні зрозуміли, що вона піднеслася на небо.
Православна церква відносить Успіння до числа дванадесятих свят – 12 найважливіших свят після Великодня. Передує Успінню досить суворий Успенський піст тривалістю два тижні.
Підходив до кінця Успенський піст – починався М’ясоїд, а разом з ним приходила пора весіль. Також юнаки намагалися встигнути до 28 серпня посвататися до симпатичних дівчат, оскільки це була остання можливість в цьому році попросити руки і серця.
Прийнято освячувати на Успіння, 28 серпня, колосся і насіння. Після цього люди складалися на бенкети, пригощали бідних і жебраків, пекли пироги, смажили баранов, готували капусняк. Також це був час для приготування домашньої консервації – солили огірки, квасили капусту. Згодом готували розсольники, щі, їли все це з картоплею і хлібом.