”Я не надто релігійна людина. Віруюча, але не воцерковлена, як і багато людей звідти, звідки я понаїхав.
Проте, коли сьогодні у маленькій дерев’яній церкві, розташованій на схилі гори в урочищі Багрівець, я побачив, як прості, скромно одягнені люди, стоячи на колінах, моляться за “біженців, внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої домівки внаслідок бойових дій”, в мене перехопило дух”, — написав він у своєму Facebook, передають ”Вікна”.
За словами блогера ыз Луганщини, він вийшов надвір, бо, виявляється, дуже важко пропустити крізь себе шалену силу такої раптової, тихої, неймовірно щирої людяності, на яку майже не звертаєш уваги у щоденному божевіллі життя.
”Дякую вам, рідні незнайомі люди”, — додав він.
