Вже шість років готує полонинські сири, наймолодший у Карпатах ватаг – Микола Яремчук | Фото: vezha.org Чоловік розповів про тамтешні звичаї і порядки. Каже, що територію полонини винаймає депу´тат – орендар землі, тобто власник, але найстаршим, завідуючим на полонині є ватаг, інформують ”Вікна” з посиланням на Вежу.
Микола Яремчук каже, що колись не можна було обирати на цю посаду чоловіка молодшого 40-ка років, але так склалося, що він став наймолодшим ватагом на полонині у наших горах.
”Ватаг повинен знати медицину, вміти лікувати тварин, готувати їжу, зокрема сири, спостерігати за порядком та спокоєм на полонині. Відверто кажучи, до 25-ти років я б ніколи не міг подумати, що я буду схожим займатися”, – розповідає чоловік.
Офіційний вихід на полонину 6 травня на Юріїв день, а сходження – 21 вересня, та якщо дозоляють природні умови ми залишаємося до жовтня.
”Коли вже виходимо на полонину, відразу молимося у нашій церкві, просимо Господа Бога, щоб все було добре на полонині. По-друге, ми розпалюємо вогонь, який у гуцулів називається ватрою. Вона повинна горіти до того часу, поки ми не підемо з полонини. Для пастухів велике лихо, коли ватра гасне, оскільки це поганий знак. Колись, якщо таке траплялося, всі хто перебував на полонині з поспіхом її покидали. Лихо може трапитися різне: влучить блискавка, звір нападе на тварин, вкусить гадюка тощо”, – каже ватаг.
Микола готує сири вже шостий рік. Каже, що вмів готувати сири ще змалечку.
”Перші два гуцульські сири – вурда і будз я вмів готувати з маленької дитини. Їх робив мій дід та мама, від них і я навчився. Декілька років тому, власник полонини запросив до нас фахівців зі Швейцарії, котрі допомогли нам створити нові види сиру за їхньою технологією. Правда, вони не відкрили перед нами всі секрети, тому ті рецепти я видозмінював протягом двох років. Я можу виробляти різні види сирів: це і брі, і моцарела і багато інших. На полонині я не маю часу багато готувати, але коли спускаюся на долину – там роблю це часто”, – каже він.
За його словами, сьогодні полонина стала сучасніша. Є телебачення та інтернет.
”Телебачення я не дивлюся принципово, оскільки нам показують тільки те, що «треба», дивитися можна хіба що футбол чи бокс. Інтернет у нас працює і ми активно ним користуємося. Все у кращих традиціях сьогоденності: читаємо новини, робимо селфі. Ми намагаємося бути сучасними. Відверто скажу, зараз зв’язок із природою втратився, немає вже того, що було у наших предків. Зараз все більш модернізовано. Час йде вперед і ми також розвиваємося.”
