Мирослав Левицький: Банальна корупція не дає розвиватися музикантам Про творчий шлях, спогади, коли за ротацію продукту не потрібно було платити, проблему сучасного музичного смаку та вірність Батьківщині розповів калушанин Мирослав Левицький, засновник та незмінний керівник українського rock–fusion гурту «Брати Блюзу», в інтерв’ю ”Вежі”.
– Музикант завжди розпочинає щось нове. Мені дивно за тих артистів, котрі багато років виконують і пишуть однакові пісні, переставляючи одні і тіж декілька акордів і слів місцями. Дивно від того, як люди можуть постійно жити на одних ідеях все життя. Вважаю, що потрібно постійно розвиватися, — каже Мирослав Левицький.
За його словами, проблема лише у тому, що банальна корупція не дає розвиватися музикантам.
— На жаль, ця тенденція продовжується. Це потрібно змінювати, має бути якась альтернатива, інший вимір від того, що продукують та подають ТБ та радіо. Альтернативною вважаю інді музику, яка не має на себе фінансового впливу.
Мирослав Левицький зауважує: на будинках, де жили вже покійні музиканти “Братів блюзу”, зокрема, Андрій Валага з Калуша, на жаль, навіть не встановлено таблиць.
— Двоє музикантів з групи недожили до 50 років, це Андрій Валага (Калуш) і Андрій Мельник (Івано-Франківськ), але чомусь на будинках, де вони проживали, немає навіть пам’ятної дошки в їх честь. Хоча вони зробили дуже багато для пропаганди культури своїх міст в світі. Дивне ставлення з боку відділів культури.
Брати Блюзу. Калуш. 1992 рік. Андрій Валага — крайній зліва, Андрій Мельник — справа
Зараз Мирослав Левицький працює над новим альбомом. Вихід планується на початок наступного року.
Довідка. Андрій Валага (*24 серпня 1962 року, Дрогобич — †2 листопада 2009 року, Калуш) — український співак і музикант, перший скрипаль і вокаліст гурту «Брати Блюзу».
Народився 24 серпня 1962 року у Дрогобичі, Львівської області. Закінчив Калуське училище культури та Рівненський державний інститут культури. Був конферансьє, діджеєм, відзначався чудовим почуттям гумору. У 1992 році Мирослав Левицький запросив Андрія Валагу до участі у фолк-роковому гурті «Брати блюзу». Саме участь А.Валаги додала гурту природності та неповторності. Разом із гуртом Андрій Валага став лауреатом фестивалів «Вивих», «Вітер зі сходу». На третьому фестивалі Червона рута, що проходив у Донецьку у 1993 році гурт став лауреатом гран-прі фестивалю. На другий день по закінченню фестивалю у Андрія Валаги стався інсульт, повністю оправитись після якого він не зміг. Після хвороби музикант не був у змозі продовжувати участь у гурті. Він займався власною творчістю, писав і виконував пісні на християнську тематику. 30 жовтня 2009 року стався повторний інсульт.[1] 2 листопада 2009 року А.Валага помер. Похований у Калуші.
У Андрія Валаги залишились діти: син Захар Валага та донька Олеся Валага. У 27 лютого 2010 року в Івано-Франківській обласній філармонії відбувся концерт гурту «Брати блюзу», присвячений пам’яті їхнього батька Андрія Валаги. Захар та Олеся Валаги взяли участь у ньому як скрипаль та вокалістка.
