Українці особливо шанують Богородчанські свята Подія свята пов’язана з народженням Діви Марії. Її праведні батьки Яким та Анна довго не мали дітей, що вважалося в ізраїльтян прокляттям, Божою карою. І тільки через молитви вже доволі старшого подружжя Господь дарував донечку, яка “прийшла у світ, аби народити Того, хто спасе світ”. За церковними канонами свято належить до двонадесятих — найвеличніших у церковному році, інформують ”Вікна”.
У народному побуті господарі-селяни дотримувалися “золотого правила”: між Першою Пречистою (Успіння Пресвятої Богородиці, 28 серпня) і Другою Пречистою поле має стати чистим. Тобто слід зібрати весь врожай городини та ще й засіяти озимину.
Другу Пречисту у деяких етнографічних регіонах України називали — Осінньою Богородицею, бо Покрова (Третя Пречиста, 14 жовтня) — Передзимова, а свято Введення у храм Пресвятої Богородиці (4 грудня) — Зимова Богородиця. Цікаво й те, що на окремих теренах України саме за Введенням закріпилася назва — Третя Пречиста.
З дня Другої Пречистої засилали старостів. Але весілля, як стало узвичаєним, справляли аж після Покрови і до Михайла (21 листопада). Звідси й приповідка: “Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста”.
Пасічники напередодні Різдва Пресвятої Богородиці, адже у саме свято працювати гріх, чи днем опісля остаточно утеплювали на зиму бджолині вулики. Божі комахи цього сезону своє відпрацювали, тож можуть відпочивати. На Гуцульщині власники отар овець вдруге проводили стрижку тварин. До справжньої зими шерсть ще відросте, не замерзнуть. А вперше стрижуть овець пізньою весною, після Свята Юра (6 травня).
У народі кажуть:
Прийшла Перша Пречиста — одягла діброва золоте намисто; прийшла Друга Пречиста — взяла комарів нечиста; прийшла Третя Пречиста — стала діброва безлиста.
Прийшла Друга Пречиста — на дереві чисто; а прийде Покрова — на дереві голо.
Друга Пречиста болото любить.
Прогностична прикмета стверджує: “Якщо на Другу Пречисту дощ — Покрова може бути мокрою”.