Фізики здійснили телепортацію частинок на 6 і 7 км | Фото: hromadske.ua Про це говориться в статтях, опублікованих в журналі Nature Photonics, інформують “Вікна” з посиланням на Громадське ТБ.
Квантова телепортація була вперше описана на теоретичному рівні в 1993 році групою фізиків під керівництвом Чарльза Бенетта.
Квантова телепортація надзвичайно цікава фізикам і інженерам з тієї причини, що її можна використовувати для передачі даних в квантових комп’ютерах і для шифрування даних.
Фізики з університету Хефей (Китай) і університету Калгарі (Канада) одночасно заявили про те, що їм вдалося зробити подібну телепортацію не в лабораторії, а використовуючи звичайний оптоволоконний кабель, за допомогою незвичайної методики «транспортування».
У класичній процедурі квантової телепортації беруть участь дві сторони, відправник — «Аліса» і отримувач — «Боб».
Якщо «Аліса» хоче телепортувати якусь іншу частку «Бобу», то вона одночасно заміряє стан, в якому знаходилися обидві її частки, і передає результати виміру по звичайній лінії зв’язку «Бобу».
Під час цього вимірювання, зв’язок між заплутаними частинками руйнується, і частка «Боба» переходить в той стан, в яких перебувала частка «Аліси» під час телепортації.
Вчені з Китаю та Канади додали в цю схему ще третього «гравця» — проміжна ланка «Чарлі».
Додавання «Чарлі», як пишуть Цзян-Вей Пань з університету Хефей і Вольфганг Тіттель з університету Калгарі, дозволило перенести всі найскладніші та дорогі компоненти, що виробляють все квантові вимірювання і вимагають охолодження до майже абсолютного нуля, всередину цього «посередника».
Це помітно спростило роботу «телепортатора» і зменшило вартість «Аліси» та «Боба».
В такий спосіб Китайські вчені телепортували кубіти, а їх канадські колеги — заплутані пари фотонів.
Так, фізики з Хефей планують використовувати своє «ноу-хау» для створення квантових комп’ютерів, а їх конкуренти з Калгарі — для розробки нових систем квантового шифрування.
Поки ні та, ні інша технологія не придатні для практичного використання — «телепортатор» китайських вчених передає не більше двох кубітів в годину, а розробка їх колег з Канади передає близько 17 пов’язаних фотонів в хвилину, але при цьому має сильні обмеження для використання на практиці .
Як сподіваються фізики, в найближчі роки ситуація покращиться завдяки створенню більш чистих і надійних однофотонних випромінювачів і приймачів фотонів.
Вони дозволять обмінюватися частинками на більш прийнятних швидкостях. Коли ці проблеми будуть вирішені, на Землі може з’явитися перший квантовий інтернет.
