Ілюстрація. Підвищення артеріального тиску на кожні 10 мм.рт.ст. збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворюван н Тому раннє виявлення артеріальної гіпертензії (АГ) і відповідна терапія до початку ускладнень залишається пріоритетною проблемою охорони здоров’я, каже Лідія Оленчук, кардіолог Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги, яку цитують ”Вікна”.
”Термін «артеріальна гіпертензія» прийнято для визначення підвищеного артеріального тиску будь-якого походження 140/90 мм рт.ст. і вище в осіб, які не приймають антигіпертензивне лікування, якщо таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторному вимірюванні артеріального тиску ( не менше, ніж 2-3 рази в різні дні на протязі 4 тижнів )”, — акцентує медик.
Артеріальний тиск — це тиск всередині кровоносних судин, який забезпечує рух крові по кровоносній системі. Розрізняють два показники артеріального тиску: систолічний (верхній) АТ – це рівень тиску крові в момент максимального скорочення серця, діастолічний (нижній) АТ – це рівень тиску крові в момент максимального розслаблення серця. Нормальний АТ становить менше 140/90 мм рт.ст.
Завдяки кров’яному тиску здійснюється циркуляція крові у судинній системі, забезпечуючи життєдіяльність інших систем організму, так, як саме за цих умов відбувається забезпечення тканин киснем. У здорової людини серце і кровоносні судини ведуть себе оптимально, відповідно функціональному стану організму. Організм сам регулює АТ залежно від умов. У звичайних умовах АТ може змінюватись у незначних межах у різний час доби, під час сну, розумової та фізичної праці. Серце здорової людини ніколи не скорочується сильніше, ніж того вимагає ситуація. Із збільшенням фізичного навантаження зростає потреба у кисні і поживних речовинах, що призводить до збільшення числа серцевих скорочень. Одночасно прискорюється дихання. Кисень поступає у кров і по артеріях та артеріолах поступає туди, де у даний час є найбільша у ньому потреба. Навіть незначне навантаження може призвести до змін АТ.
Величина кров’яного тиску залежить від роботи серця (сили серцевих скорочень) і периферичного судинного опору. Серце змінює силу і швидкість скорочень серцевого м’язу. Чим вища сила і швидкість скорочень, тим вище піднімається АТ. Артерії, розширюючись і звужуючись (змінюючи судинний опір) можуть зменшувати або збільшувати АТ.
”Підвищення АТ на кожні 10 мм.рт.ст. збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань на 30%. У людей з підвищеним АТ значно частіше розвиваються порушення мозкового кровообігу (зокрема, інсульт), ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, ураження судин ніг, ниркова недостатність. Саме з вимірювання АТ необхідно починати пошук причини таких частих симптомів, як головний біль, слабкість, безсоння, запаморочення. У багатьох випадках необхідний постійний контроль артеріального тиску”, — інформує кардіолог.
За її словами, гіпертонія — це не застуда, яка може минути сама собою. Це недуга, яка потребує щоденного прийому ліків, як для контролю АТ у межах норми, так і для запобіганню винекнення ускладнень.
Лідія Оленчук наголошує: головний критерій успішного подолання гіпертонії – зміна способу життя, а це зменшення ваги тіла, дотримання дієти з обмеженням споживання солі та жирів тваринного походження, включення в щоденний раціон більшої кількості морепродуктів, овочів та фруктів, регулярні заняття фізкультурою, відмова від алкоголю та тютюну. Дотримання кожногї з цих рекомендацій дозволить понизити тиск на 2-4 мм.рт.ст.
”Не потрібно боятися підвищеного тиску. Робіть все правильно і своєчасно. В першу чергу, стан Вашого здоров’я залежить від Вас самих”, — каже вона.