Історія вихідного дня. У Калуші збереглася перша мурована будівля міста

Парафіяльний костел Св. Валентина — римо-католицький храм, що розташований в центральній частині міста і є візитівкою Калуша. Даний храм є першою мурованою будівлею в місті, яка збереглася до наших днів.
Переглядів: 1899
На жаль, про місце первісного костьолу не залишилось будь-яких свідчень | Фото: Відкриті джерела

Костел розташований на висоті 315 метрів над рівнем моря. В Україні калуський костел має лише один аналог — в містечку Глинна Наварія (Львівська область), інформують “Вікна”.


Перший римо-католицький храм у Калуші було збудовано ще в XV столітті. 5 квітня 1464 року польський король Казимир Ягайлончик надав місцевим полякам фундацію на побудову латинського парафіяльного католицького костьолу Св. Валентина, не дивлячись на те, що у 1450 році в Калуші вже існував римо-католицький костьол. А ще раніше, в 1464 році, той же польський король Казимир Ягайлончик надав костьолові у Калуші право на використання вивару солі однієї панви. Це соляне право зберігалося костьолом до 1680 року, коли місцевий католицький пробощ зрезиґнував із цієї солеварні і продав її за 1000 злотих.


Костьол св. Валентина був спочатку споруджений з дерева, в ньому були дерев’яні скульптури святих апостолів і пророків. Ксьондза було спроваджено зі Львова, і він відправляв Богослуження щонеділі.


Орган, який супроводжував костьольні відправи, був завезений до Калуша із Кракова в 1475 році. До костьола ходили не лише місцеві поляки, але й католики із сусідніх сіл. Ця парафія була великою, її провадили пробощ і 8 ксьондзів, які тоді називалися «вівтаристами» (від слова «вівтар»). При церкві у XVI—XVIII століття ст. діяла школа і лікарня. Невідомо, хто навчав і скільки учнів навчалося в цій католицькій школі, хто були тут лікарями. Гроші на витрати костьолу, лікарні і школи надходили із «костьольного фонду», який складали для цієї мети прибутки із ділянок землі і пожертвування за Богослужіння.


На жаль, про місце первісного костьолу не залишилось будь-яких свідчень. Можливо, він містився там, де в 1842 році був побудований новий костьол, який зберігся до нашого часу.


Під час нападів татар костьол кілька разів горів, особливого пошкодження зазнав він у 1565 році. Це стало відомо польському королеві Стефанові Баторію, і його стараннями костьол св. Валентина в 1578 році було відновлено. В 1770 році цей фарний костьол був збудований по-новому із смерекового дерева. В люстрації 1771 року записано: «Фарний костьол при замку в місті новозбудований із смерекового дерева і покритий гонтою».


В костьолі зберігалися унікальні католицькі стародруки, чудові срібні свічники, золоті келихи, позолочені шати ксьондзів.


У 40-х роках XIX століття католицька святиня була вимурована і у 1842 році посвячена Львівським єпископом Будівництво храму розпочате у 1841 р. а остаточно довершене у 1845 році. У 1874-1875 роках було проведено ремонт, а у 1876-му — зведено нову вежу. У 1886 було збудовано нові вівтарі.


У 1903, 1910-1912 роках у храмі проводився капітальний ремонт, згідно з проектом Тадеуша Обміньского. Тоді було добудовано дві бічні каплиці, значно збільшено вікна, а дах перекрито чорною дахівкою. Тоді також збудовано вежу та інші елементи, які отримали свій теперішній вигляд. Тогочасне оснащення було вбоге та недостатнє і його замінили та доповнили у наступних роках. Під час військових дій у 1917 році костел дещо постраждав — було пошкоджено одну з каплиць, вибито шибки у вікнах. Австрійське військо конфіскувало дзвони і органні пищалки.



Вид на костел з вулиці Шевченка


За старанням фірми братів Фельчинських у 1921 році було проведено реставрацію костелу, а у 1926-му перед фасадом поклали нові сходи. У 1928 р. споруджено новий головний вівтар авторства Яна Войтовича з Перемишлян, також змонтовано електричне світло. У 1930 р. покладено нову підлогу. Нові образи св. Валентина і Матері Божої Цариці Корони Польської «Вшанування станами» («Вшанування Пресвятої Діви Марії суспільними станами») авторства львівського художника Станіслава Батовського поміщено у головному вівтарі у 1931 та 1932 роках (під час консекрації вівтаря). У 1936 р. бічні вівтарі реставровано, довершивши їх різьбою.


У зв’язку з постійними переслідуваннями з боку нової радянської влади в 1944 році о. Казимир Томкевіч перевіз частину предметів з костелу у Калуші до місцевості Лончкі Ягіельоньскіе, повіту Кросно, а вже в серпні 1945 року останній пробощ Калуша Ян Паліца зі значною частиною вірних виїхали до Грифіна, забираючи із собою образ з головного вівтаря, образи стацій Хресної Дороги, чаші, орнати та хоругви.


Після ІІ світової війни в костелі було розташовано спортивний зал місцевої школи, пізніше передано храм Українській Православній Церкві. У 1999 році костел повернено римо-католицькій парафії і невдовзі розпочато його ремонт, який у 2001 році був на завершенні. Костел було пофарбовано та замінено дахове покриття. Реконсекровано (наново освячено) костел 30 серпня 2008 року року.


Збудований костел в неоготичному стилі. Храм є пам’яткою архітектури місцевого значення.