Преподобна Феодора жила в Олександрії в четвертому столітті. Ігумен спочатку не впустив невідомого молодика навіть в двір, інформують “Вікна”.
Проте жінка залишилася ночувати біля воріт. Вранці вона, припавши до ніг ігумена, назвалася Феодором з Александрії та просила залишити її в монастирі. Бачивши щиросердий намір прибульця, ігумен погодився. І не пожалів, адже навіть досвідчені ченці дивувалися зі смирення й терпіння Феодора. Так минуло вісім років, розповіла у соцмережі журналіст Сабіна Ружицька.
Одного разу Феодора послали в Александрію, аби купити хліба. По дорозі зупинила в сусідньому, Енатському монастирі. У готелі монастиря проживала тоді дочка багатого чоловіка. Вона й сподобалася собі Феодора та почала схиляти до перелюбу, не знаючи, що перед нею жінка. Почувши відмову, розпусниця вчинила гріх з іншим гостем і завагітніла. А Феодора, купивши хліб, повернулася в свою обитель.
Через деякий час батько безсоромної дівчини почав випитувати у дочки, хто її спокусив. Дівчина вказала на Феодора-ченця. Це стало відомо в монастирі, де служила преподобна Феодора. Згодом навіть принесли в монастир немовля, а Феодору вигнали з ганьбою, не послухавши її виправдань. Сім років Феодора з прийомним сином жила впроголоди. А потім повернулася з дитиною до монастиря, не відкриваючи нікому своєї таємниці. Лише перед смертю преподобної стало відомо, що вона — жінка. Її прийомний син став згодом також ченцем.
У народі Феодору вважають символом чесності та покори. Їй моляться люди, яких звинувачують в тому, чого вони не скоювали. Тому часто ікони із зображенням преподобної можна побачити у в’язничних камерах. А ще в цей день починалися осінні дощі. Тривалість дня зменшувалася і була близько 12 годин, тобто день дорівнював ночі.
