ВІКНА 22 роки поруч!

Сьогодні — день народження “прикарпатського соловейка” із Калуша Михайла Сливоцького. ФОТО+ВІДЕО

Кумир не одного покоління українців Михайло Сливоцький, який має дуже рідкісний солов’їний голос — унікальний ультраліричний контртенор, 1 жовтня святкує день народження.
Переглядів: 2894
Високий ліричний чистий, дзвінкий та щирий тенор калушанина Михайла Сливоцького приємно полонить молодь і людей літніх |

”Усе в нашому житті від Бога. І гарна пісня також. Моя ненька, слухаючи ”Пісню про матір”, плакала і гордилася. За гарну українську співанку і за свого сина, якому вдалося принести радість людям”, — пригадував Михайло Сливоцький.



Шанувальники української пісні знають і люблять співака як ”прикарпатського соловейка”. Цим ім’ям нагородили його ще наприкінці шістдесятих років, коли після навчання в Коломийському педагогічному училищі та служби в армії став студентом Івано–Франківського педінституту і вийшов на велику сцену, на телеекрани та в радіоефір, зпригадує Михайло Маслій.


Його високий ліричний чистий, дзвінкий та щирий тенор приємно полонить молодь і людей літніх. Бо ліризм Михайлового голосу ніби напоєний цілющою водою гірських потічків, виплеканий материнськими руками, інформують ”Вікна”. Може, й тому, завдячуючи неньці, що виколихала його у тому чарівному пісенному світі, має Михайло в своєму репертуарі чимало пісень про найдорожчу на землі людину: ”Чорнобривці”, ”На калині мене мати колихала”, ”Матусенька”, ”Пісня про матір”.


— Коли вслухаєшся в його голос, здається, до тебе промовляє сама душа співака — чиста і схвильована, ніжна і замріяна, вразлива і щемка до радості й болю людського. Пісні в його виконанні повсюдно сприймаються не тільки як такі, що несуть у собі дивовижний талант, чарівний художній світ, але насамперед як такі, що дивовижно позначені глибинною духовністю і велелюдською силою, — переконаний Михайло Маслій.



Він співав на всіх материках планети, крім Антарктиди, навіть в Австралії та Африці є записи його пісень. Був першим виконавцем багатьох творів, народжених на слова і музику прикарпатських піснетворців: поетів Степана Пушика і Романа Юзви, композиторів Богдана Юрківа, Василя Їжака, Богдана Шиптура, Василя Якуб’яка. Його творчість — ціла епоха в духовному житті України. За рівнем професіоналізму, виконавської культури і масштабам творчої діяльності Михайло Сливоцький стоїть поруч із найвизначнішими майстрами вокально–педагогічної роботи нашого часу.


Митець немовби живе двічі: як учитель, що навчає і виховує студентів і як самобутній артист, який завжди мав, має і матиме свого слухача.



Довідка. Михайло Юрійович Сливоцький — український співак та педагог, Заслужений діяч мистецтв України, професор. Декан музичного факультету Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, голова Івано-Франківського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки. Контратенор.


Народився Михайло Сливоцький 1 жовтня 1944 року у місті Калуш. Закінчив Коломийське педагогічне училище та музично-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Одружений, дружина Тамара, син Юрій.


Виступав з інструментальним квартетом «Усмішка» (Юрій Фейда (баян), Михайло Павлюк (скрипка), Юрій Курило (контрабас), Григорій Котик (гітара); вокальним квартетом «Легінь» (Михайло Сливоцький, Петро Чоловський, Юрій Серганюк, Орест Шуляр), жіночим вокальним ансамблем «Росинка», ансамблем «Коло». З концертами побував у Німеччині, Франції, Японії, Фінляндії, США, Австралії, Канаді та інших країнах.


У 1987 році на всесоюзній студії грамзапису «Мелодія» вийшов диск-гігант «Співають гори» (за рік до цього було знято музичний фільм з однойменною назвою) а у 1991 році — аудіоальбом «Співає Михайло Сливоцький» (пісні та інструментальні твори у аранжуванні П. Рачинського. Виконавці: М. Сливоцький та оркестр ансамблю «Галичина». Художній керівник П. Рачинський. — Київ: РБЗЗ, 1991).


У 1994 вийшла книжка «Співає Михайло Сливоцький». Михайло Сливоцький автор близько 20 наукових і науково-педагогічних праць, зокрема «Хрестоматія з шкільного репертуару (I—Х класи)», «Методика навчання музики в 1-2 класах».