Учасники вшанують пам’ять калушан Павла Ліщинського, Василя Боднара, Юрія Пукіша та Івана Бєляєва, інформують ”Вікна”.
Беляєв Іван Анатолійович. Народився 07 червня 1974 року в с. Середній Бабин Калуського району, Івано-Франківської області.Навчався в Середньобабинській школі, продовжив навчання у Войнилівській середній школі. У 1993 році вступив на навчання у Войнилівське ПТУ № 34, здобувши професію тракториста-механіка. Після навчання в ПТУ був призваний на військову службу. Служив танкістом у військовій частині «Десна». Після звільнення в запас працював у рибному господарстві «Бабин». 22 червня 2014 року мобілізований під час третьої хвилі мобілізації на службу до Збройних сил України.
Проходив навчання на військовому полігоні на Львівщині. У зоні АТО служив водієм-механіком БМП у складі 72 окремої гвардійської механізованої бригади, поблизу міста Волноваха Донецької області. Загинув 15 лютого під час обстрілу міста Докучаївська неподалік міста Волновахи. Президент України посмертно відзначив орденом за мужність” III ступеня старшину Івана Беляєва, який виявив особисту мужність і високий професіоналізм у захисті державного суверенитету та територіальної цілісності України.
.jpg)
Пукіш Юрій Миколайович. Народився 06 травня 1987 року у с. Мостище, Калуського району, Івано-Франківської області. Закінчив Мостищанську школу, ВПТУ-7, Львівський політехнічний університет. Дітей у чоловіка не було. У Юрія залишилися брат Роман та 58-річна мама. Батько помер. Боєць 128-ї гірсько-піхотної бригади. 29 серпня 2015 року, за 20 кілометрів від міста Щастя Луганської області підірвався на розтяжці, він незабаром мав йти на демобілізацію. 29 серпня у селі Мостище Калуського району освячено меморіальну дошку захисникові Вітчизни Юрію Пукішу, який загинув у зоні проведення бойових дій на сході країни.
Боднар Василь Федорович. Народився 29 грудня 1972 р., у с. Ріп’янка, Калуського району, Івано-Франківської області. Навчався у Калуській школі № 7, продовжив навчання у Бурштинському енергетичному технікумі з якого перевівся у Калуський хіміко-технологічний технікум. Водночас навчався у музичній школі – улюбленим інструментом була труба, ну а бокс – це була його стихія, Василь приймав участь у багатьох змаганнях. Після закінчення технікуму служив у Севастополі в десантно-штурмовому батальйоні бригади морської піхоти, після чого пішов у перший миротворчий контингент у Югославії, де прослужив дев’ять місяців.
З 2014 року став активним учасником Революції Гідності в складі «афганської» сотні Самооборони Майдану. Але на цьому він не зупинився, а продовжив боротьбу проти агресора в зоні АТО. Став бійцем 24-го батальйону територіальної оборони “Айдар”, отримав звання Старшого сержанта. Загинув 27 вересня 2014 р., у м. Щастя, Луганської області під час мінометного обстрілу російськими бойовиками блок-посту у місті Щастя поблизу Луганська під час так-званого перемир’я. Згідно Указу №365/2015 від 28 червня за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенитету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Президент України нагородив бійця батальйону «Айдар» Василя Боднара орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно). 30 грудня 2014 року в селі Ріп’янка Калуського району Василю Боднару відкрили меморіальну дошку біля місцевої ЗОШ.
Ліщинський Павло Миколайович. Народився 01 серпня 1995 року в мікрорайоні Хотінь міста Калуш, Івано-Франківської області. Після закінчення 9 класів Хотінської ЗОШ № 9 навчався в Калуському вищому професійному училищі. Захоплювався історію. У листопаді 2013 року пішов служити в армію на контрактній основі. Служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (Львів), номер обслуги гаубично-артилерійського взводу артилерійського дивізіону. Від самого початку російської збройної агресії проти України став на захист Батьківщини та у складі 80-ї аеромобільної бригади вирушив на Луганщину, де обороняв Луганський аеропорт.
Загинув 30 серпня 2014 року під час обстрілу аеропорту російськими бойовиками.
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). У червні 2015 року Павлу Ліщинському було присвоєно звання Почесного громадянина міста Калуша. 23 серпня 2015 року, у День Державного Прапора України, на фасаді Калуської ЗОШ № 9 у мкрн Хотінь було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку загиблому воїну АТО Павлу Ліщинському.
