“Легенди УПА”. У Калуші розкажуть про подвиг “Роберта”. АНОНС

Музейно-виставковий центр Калуша організовує дискусію "Легенди УПА”.
Переглядів: 664

Захід розпочнеться о 14:00 у краєзнавчому музеї, що на вулиці Шевченка, 9, інформують ”Вікна”.


Тож, калушан та гостей міста 13 жовтня запрошують на бесіду до 74-ої річниці створення УПА та 70-ої річниці загибелі Ярослава Мельника (Роберта).


Довідка. Ярослав Мельник “Роберт” народився у с. Бережниця, що на Калущині. 1 липня 1941 року в Калуші на велелюдному вічі, де були присутніми повітовий провідник Ярослав Мельник і наймолодший з братів Бандерів - Богдан, зачитано Акт відновлення української державності. В цей час Ярослав обіймає пост організаційного референта Калуської округи, а восени 1941 року за наказом обласного проводу ОУН призначається окружним провідником ОУН Коломийщини.


Влітку 1945 року Ярослав Мельник одружився з Антоніною Король, яка була родом з Войнилова. В травні 1946 року Антоніна народила двійню: сина і дочку, яких охрестили Романом та Вірою.


В цей період 1945-1946 роки Ярослав Мельник провідник ОУН Карпатського краю. Перед відходом на зимівлю Роберт через кур’єра отримав звістку, що в руки енкаведистів потрапив повтанець, який знав про криївку на горі Яворина. Було вирішено перебиратись в інший зимовий бункер, але здійснити задумане не встигли. Напередодні відходу криївку було викрито: криївка «Роберта» була добре замаскована і тільки завдяки зраді вдалося її виявити. Кілька днів солдати нишпорили по місцю порон, але безуспішно. Його так замаскували, що виявити було неможливо. Та випав невеликий сніг і над кривкою почав швидко танути. Це і помітили вороги. До останнього набою відстрілювалися повстанці, залишивши тільки для себе кулі, щоб не здатися ворогові живими… Так загинули крайовий провідник ОУН Ярослав Мельник (Роберт), його дружина Антоніна (псевдо Таня), а також семеро їхніх побратимів. Матір Роберта, двох його братів і чотирьох сестер з села Бережниці Калуського району вивезли в Сибір. За заслуги перед Україною Я.Мельник в 1945 році був нагороджений Бронзовим Хрестом Заслуги, а в 1947 — Золотим Хрестом Заслуги (посмертно).