Багато з робіт режисера увійшли в історію польського кіно, деякі з них були номіновані на "Оскар" | Фото: Відк Наприкінці вересня стало відомо, що Польський інститут кіномистецтва висунув його новий фільм “Післяобрази” в якості кандидата на премію “Оскар” у номінації “Найкращий фільм іноземною мовою”, інформує gazeta.ua з посиланням на агентство Associated Press.
У підлітковому віці Анджей був зв’язковим Армії Крайової у Радомі та Варшаві. Після Другої світової війни допомагав художникам реставрувати костели. 1946 року поступив у Краківську академію мистецтв, але, не закінчивши курсу, перейшов на режисерський факультет Лодзинської кіношколи.
Переживши роки війни, став відомий як автор фільмів на воєнну тематику. Таким був його дебют “Покоління” (1955) — про польську молодь, яка змушена була різко подорослішати у воєнні роки (фільм поклав початок “польській школі кіно”), а також наступні картини: “Канал” (1957) і “Попіл і діамант” (1958). Обидві роботи були відзначені на Каннському та Венеційському кінофестивалях.
1975 року виступ Анджея Вайди та Кшиштофа Зануссі на Форумі Кінематографістів у Гданську став поштовхом для заснування течії “кіно морального неспокою”. Це було відповіддю на обмеження свободи творчості у зображенні суспільно-політичних проблем.
1981 року вступив до “Солідарності”, 1989 — обраний до Сенату Польської Республіки.
З початку 1990-х рр. був членом Ради з питань культури при президенті Польщі.
Багато з робіт режисера увійшли в історію польського кіно, деякі з них були номіновані на “Оскар”. Почесною статуеткою він був нагороджений у 2000 році за життєві досягнення.
Вайда автор і творець фільмів “Залізна людина”, “Леді вовка”, “Земля обітована”, “Катинь”. “Попіл і алмаз”, “Весілля”, “Пан Тадеуш” та “Солодка лихоманка”.