Учні недільної школи храму разом із вихователями вітали усіх концертною програмою | Фото: прес-служба храму Парафіяни храму мають свого духовного наставника, настоятеля храму — о.Федора Мороза, який сьогодні відслужив Божественну Літургію, інформують ”Вікна”.
Опісля Літургії настоятель звернувся до присутніх з такими словами:
”Вітаю вас усіх зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Сьогодні ми говорили з вами про її духовний зміст, але вона має ще національно-патріотичний зміст і вимір. Сьогодні День захисника України. Церква і держава разом з’єднали воєдино. Покрова була покровителькою війська, починаючи від Київської Руси, закінчуючи сьогоденням, ми бачимо, як сьогодні нам потрібне заступництво Пресвятої Богородиці. Але ми тоді переможемо, коли наші воїни будуть дійсно християнами. Коли наші воїни будуть дійсно покладатися на Богородицю. Сьогодні День захисника Вітчизни. Сьогодні наші захисники не тільки на передовій, але і кожен із вас є захисником Вітчизни. Ваша допомога і молитва – також захист України. Якщо ми не будемо її захищати, то ми будемо служити комусь. Ми вже маємо багатовікову історію України, де ми завжди комусь прислуговуємо. Де ми завжди виступаємо чиїмось «додатком» – Європи чи Росії, татар чи турків… Сьогодні не розчаровуймося, не падаймо у відчай, тримаймо свій дух завжди напоготові. Ми з вами захищаємо своє, ми не беремо чужого. І Господь перебуває там, де правда, а не там, де сила. Тож ми з правдою, з Богом і під Покровом Пресвятої Богородиці!”
Парафіяни храму на чолі з настоятелем сьогодні відзначають 15 років. Вони згадують той день, коли вперше переступили поріг храму і піднесли свої молитви до Творця. Згадує цей день і о.Федір Мороз: “15 років тому у це приміщення, де вже був поставлений іконостас, поставлений престол, зроблений аналой, підготовлено все для того, щоб тут була церква, ввійшли священики і за чином священичим освятили храм після Богослужіння у соборі. Ми прийшли сюди і о. Григорій очолив освячення і це приміщення стало для всіх тих, хто вважає себе парафіянином цього храму, духовною лікарнею чи школою. Ми з «секти» (як нас колись називали) стали церквою, ми з приміщення стали храмом, ми зі згортки людей стали громадою. Ми зареєстрували громаду, ми старалися всі разом дбати найперше про те, щоб у храмі відбувалося систематично Богослужіння, звершувалися Тайни, старалися своїми руками прикрашати і прибирати цей храм. Старалися своєю молитвою приумножувати Благодать Божу, яка сходить під час Таїнств. Старалися відстоювати своє, не раз перетерпіли насмішки і насміхання. Але Господь не з тими, що в силі, а з тими, хто в правді. Церква тоді є Церквою, коли вона більш гонима. Вона не торжествуюча на землі, вона торжествуюча на небі.
Сьогодні потрібно згадати всіх, хто був спочатку, коли формувалася громада. Тих, кого немає в живих, а вони уже в Церкві Торжествуючій. Вони сьогодні також перебувають між нами і з нами торжествують. Згадати тих, хто немічний і немає здоров’я бути фізично з нами. Згадати тих, хто поїхав далеко за кордон держави. Тих, хто залишив свою оселю, щоб заробити хліб насушний. Ми сьогодні молимося за них”.
Опісля привітань, до яких приєдналися і парафіяни собору Святих Землі Української, присутніх пригощали солодощами. А учні недільної школи храму разом із вихователями вітали усіх концертною програмою.
