Вулиця є практично монопольною у важливому напрямку на Івано-Франківськ Про існування її відомо ще з часів середньовіччя, як про вулицю, яка пролягала від ринкової площі попід стінами замку і переходила в дорогу на Станіслав, що й дало пізніше назву — Станіславська, інформують ”Вікна”.
Наявна на мапі Ф. фон Міга 1763–1787 рр. та на мапі Калуша 1809–1863 рр.
За часів Польщі називалася Адама Міцкевича, потім — Станіславською. У 60-х роках була перейменована на вулицю Ніколаєвої-Терешкової на честь радянської функціонерки, колишньої космонавтки. Після її розлучення з Ніколаєвим і переходу на дівоче прізвище перейменували на вулицю Терешкової. Після перших реальних виборів 1990 року міська рада рішенням від 25.12.1990 назвала вулицю ім’ям Степана Бандери. Додатковим мотивом надання назви стало розміщення в будинку №5 районного КҐБ — щоб заставити каґебістів вказувати на кожному листі ненависне для них ім’я.
Вулиця є практично монопольною у важливому напрямку на Івано-Франківськ, що й зумовлює інтенсивність дорожнього руху. Також початок вулиці в центрі міста зумовлює інтенсивність пішохідного руху на цьому відтинку та насиченість його магазинами і кафе. Таке розміщення зумовило наявність історичних будівель, зокрема приміщення повітового суду (тепер — музична школа), будинків Фільчинських та Куровця. Більшість автобусних зупинок, розташованих на вулиці С. Бандери, не обладнані ні кишенями для зупинки автобусів, ні павільйонами для очікування пасажирів. На останніх ста метрах вулиці немає тротуару і пішоходи змушені місити болото або ризикувати життям, ступаючи на асфальт шосейної частини.
