Зникнуть заплави. Водосховища «зацвітуть» синьо-зеленими водоростями, що згубно позначиться на водній фауні Провідні науковці висловили спротив щодо руйнації екосистеми Дністра, інформують ”Вікна” з посиланням на офіційний сайт Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Провідні науковців, серед яких Герой України академік С. Антонець, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік НАНУ Є. Крижанівський, членкори НАНУ А. Шапар, О. Трофімчук, академіки В. Воробйов, Ю. Грицан, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки М. Рожко, В. Яковлєв, О. Скрипник, професори О. Зберовський, Е. Білецька, В. Шмандій та багато інших, висловили спротив щодо руйнації екосистеми Дністра.
Проблема виявилась настільки гострою, що полеміка перенеслась на шпальти газети «Голос України». До дискусії залучили доктора технічних наук, завідувача кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмилу Архипову, яка в інтерв’ю розповіла про ризики реалізації планів гідроенергетиків на Дністрі.
”ГЕС відрегулюють Дністер від с. Довге і, ймовірно, попередять затоплення с. Нижнів. Але у Івано-Франківській області під час сильного паводку 2008 року дуже постраждали села Галицького, Калуського районів, розташовані вище за течією, а отже запропоновані ГЕС аж ніяк не захистять їх від великої води”, — зазначила вона.
Людмила Архипова припускає, що екологічні наслідки таких дій можуть бути плачевними.
”З Дністром станеться те саме, що з Дніпром після більш ніж півстолітнього існування Дніпровського каскаду водосховищ. Екологічні наслідки плачевні”, — акцентує науковець.
Каскад Дністровських водосховищ — це затоплення великих територій, які втратять господарську продуктивність, туристичну привабливість та здатність виконувати свої екологічні функції. Підвищиться рівень ґрунтових вод з підтопленням земель на одних ділянках та осушенням на інших, аж до втрати дністровської води у карстових порожнинах.
Знищення біорізноманіття цього унікального куточка Європи гарантоване. Зникнуть заплави. Водосховища «зацвітуть» синьо-зеленими водоростями, що згубно позначиться на водній фауні і призведе до деградації річкової екосистеми: вона не зможе більше самовідтворюватись.
”Жодні фінансово-економічні показники гідроенергетичної галузі не виправдають втрату сотень тисяч гектарів дністровських родючих земель і чорноземів. Аграрний сектор відмінусує значні території сільгоспугідь, визнані, до речі, законодавством пріоритетними для економіки держави”, — каже Людмила Архипова.
На її думку, найбільше від будівництва каскаду дністровських водосховищ може постраждати туристична галузь, яку визнано стратегічним напрямком розвитку Карпатського регіону, життєзабезпечення територіальних громад.
Дністровський каньйон — це ще й унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та еволюцію життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому. У долині Дністра та його притоках відслонюється потужний комплекс осадових товщ аж до найдавніших – девонських і силурійських відкладів палеозойської ери. Вони становлять велику науково-пізнавальну цінність. Скельні відслонення на Дністрі – пам’ятки природи, подібних до яких у світі немає.
